УДК371.334
Киливник В.В.
м. Вінниця
Україна
ОСОБИСТІСНЕ ЗОРІНТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Постановка проблеми. Сучасна освітня ситуація характеризується становленням гуманістичної парадигми, що припускає відмінні від традиційних підходи до організації освітнього процесу, засновані на концепції особистісно зорієнтованої взаємодії.
На сьогодні англійська мова має високий статус у суспільстві внаслідок певних показників світового масштабу, таких як розвиток світового освітнього простору; здійснення політичних, економічних, культурних зв'язків із зарубіжними країнами; широке поширення комп'ютерних комунікацій тощо.
Особливої уваги заслуговує позитивна атмосфера навчального процесу й демократичність роботи на заняттях. Саме впровадження зазначеної педагогічної технології для покращення навчальних і особистісних параметрів і виступає актуальністю обраної теми. Актуальність даної проблеми полягає в тому, що в процесі навчання іноземної мови необхідно враховувати індивідуальні здібності кожного студента
Аналіз попередніх досліджень. Особистісно зорієнтована освіта передбачає співпрацю і саморозвиток суб’єктів навчального процесу, виявлення їх особистісних функцій. Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчального процесу у навчальних закладах розглядались у наукових дослідженнях В.О.Сухомлинського, І.С.Кона, А.В.Петровського, Б.О.Федоришина, І.О.Зимньої, В.В.Давидова, О.Г.Асмолова, І.Д.Беха, В.В.Рибалки, В.В.Серікова, І.С.Якиманської та ін. У зарубіжній педагогічній теорії та практиці проблеми педагогічних технологій досліджували такі вчені, як С.Ведемейер, Г.Веллінгтон, М.Вульман, М.Кларк, П.Мітчел, Ф.Персиваль. С.Сполдїнг, Р.Томас та ін.
Мета статті - визначити ефективність використання особистісно зорієнтованого підходу у процесі вивчення англійської мови.
Виклад основного матеріалу дослідження. Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. На думку, І. Якиманської суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти. Особистісно зорієнтований підхід поєднує навчання й виховання в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту розвитку дитини, підготовку її до життєтворчості. Це співнавчання, взаємонавчання, (колективне, групове, навчання у співпраці). Якщо порівняти особистісно-орієнтований підхід до навчання з традиційним, то слід підкреслити плюси особистісно-орієнтованого підходу, а саме: спрямованість на майбутнє, зорієнтованість на конкретну особистість студента, забезпечення його якомога ефективнішого й кориснішого існування у суспільстві, можливість застосування здобутих знань на практиці, у власному досвіді. Особистісно-орієнтований підхід є одним із найбільш ефективних засобів розвитку і формування навичок іншомовного спілкування
Головними завданнями особистісно зорієнтованого навчання є:
- розкриття індивідуальних пізнавальних можливостей кожного студента;
- розвиток його індивідуальних пізнавальних здібностей;
- допомога йому в самопізнанні, самоактуалізації, самореалізації, самовизначенні;
- формування культури життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати власне життя.
Мета особистісно-орієнтованої освіти полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності та суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей.
Основними психолого-педагогічними умовами, які забезпечують ефективність упровадження парадигми особистісно-орієнтованого навчання у вищій школі, є:
- розуміння студентами місця й ролі особистісно зорієнтованого навчання;
- забезпечення особистісно-орієнтованої спрямованості викладання академічних дисциплін;
- формування в студентів позитивної мотивації до прагнення самостійно оволодіватинеобхідними знаннями в цьому напрямку;
- пріоритет активних методів навчання, які спонукають студентів до самостійних пошуків, педагогічного мислення та посилення практичної спрямованості навчальних занять, що сприяють формуванню практичних умінь і навичок професійної діяльності [1, с. 115]
Під професійно-орієнтованим навчанням іноземної мови розуміється навчання, яке в центрі уваги ставить потреби студентів у вивченні іноземної мови з орієнтацією на особливості майбутньої професії, спеціальності [4, с. 84]. Такий підхід передбачає поєднання процесів оволодіння професійно-орієнтованою іноземною мовою з розвитком особистісних якостей студентів, знанням культури країни мови, що вивчається та набуття спеціальних навичок, що базуються на професійних і лінгвістичних знаннях.
Однією з основних особливостей особистісно зорієнтованого навчання іноземної мови є необхідність наблизити зміст і методи її викладання до практичних та майбутніх професійних потреб студентів. З огляду на це конче необхідним є ретельне вивчення завдань і цілей, що стоять перед певним контингентом студентів, обов’язковий облік їхніх інтересів і мотивації. У першу чергу це відноситься до підбору матеріалу, його критичного осмислення з урахуванням професійної специфіки студентів та рівня мовної компетенції. Завдання викладача полягає в організації такого впливу навчальної інформації на студентів, щоб професійні потреби трансформувалися в джерело їхньої активності та змусили працювати на задоволення виниклих потреб.
Основним інструментом реалізації мети особистісно зорієнтованого навчання англійської мови є зміст, який передбачає поєднання загального та професійного компонентів. Загальний компонент покликаний здійснювати загальноосвітню мовну підготовку, а професійний – безпосередньо орієнтований на практичну професійну діяльність. Зміст навчання особистісно зорієнтованого навчання іноземної мови визначається на основі діяльнісно-орієнтованого, компетентнісного, плюралінгвістичного та міжкультурного підходів [7].
Діяльнісно-орієнтований, компетентнісний, плюралінгвістичний та міжкультурний підходи скеровують зміст професійно-орієнтованого навчання іноземних мов у площину комплексного формування загальних і комунікативних мовленнєвих компетенцій, розвитку цілісної особистості, яка здатна функціонувати у житті та професійній діяльності в умовах багатомовного середовища [2 , с. 75].
Вивчення англійської мови передбачає оволодіння не лише вмінням здійснювати професійне спілкування в усній та письмовій формі, оволодіння професійно-орієнтованою лексикою та новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела, а також формування соціокультурної компетентності, яка є однією із цілей навчання англійської мови за професійним спрямуванням у ВНЗ і передбачає: набуття студентами знань про інші культури; пізнання студентами самих себе як представників етнокультури; навчання студентів найбільш продуктивним способам взаємодії один з одним, навчання у співпраці, що дозволяє застосувати особистісно зорієнтований підхід у викладанні іноземних мов
Особистісно зорієнтований підхід у вивченні англійської мови передбачає, в першу чергу, врахування індивідуальних особливостей студента, його культурного, професійного базово-мовленнєвого розвитку. Однак індивідуальні особливості особистості студента у навчальному процесі ефективно використовує диференційований підхід. У тому та іншому випадку, перш ніж приступати до розробки завдань з будь-якої теми, необхідно провести відповідну діагностику базових знань і рівня мовленнєвого розвитку студентів, щоб можна було сформувати в аудиторії маленькі групки і здійснювати як індивідуальне, так і диференційоване навчання: студентам з різним рівнем підготовленості пропонуються різні за змістом завдання, ступенем складності та використовувати різні методи навчальної роботи. І. О. Орлова [5, с. 138], визначає наступні її складові:
– діагностика рівнів підготовки до вивчення іноземної мови.
– розробка навчально-методичного забезпечення у відповідності до діагностованих показників і її впровадження в навчально-виховну практику.
– встановлення критеріїв оцінки зусиль кожного учня, які є чітко визначені і зрозумілі.
Орієнтація навчання на особистість передбачає створення оптимальних умов використання різних джерел наукової інформації для кожного студента при опануванні знань. Працюючи над розробкою моделей занять, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям з інноваційними підходами особистісно зорієнтованого навчання. Ознаками цієї технології є такі:
– студент усвідомлює мету заняття як важливу особисто для себе;
– засвоєння знань відбувається переважно під час активної діяльності студентів;
– студент – особистість із власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід студента;
– при застосування активних методів навчання важливою є стадія евокації, тобто актуалізації знань окремого студента, групи в цілому;
– сучасне заняття – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту;
– ефективне навчання не може бути нудним;
– на заняттях студенти вчаться вчитися, бо не можливо всього навчити, але можна навчитися вчитися. Ось чому прогресивним методом є диференціація з індивідуальними програмами діяльності студентів;
– важливою ознакою є надання студентам свободи вибору варіантів завдань, способів їх виконання, форм звіту за результати роботи;
– студенти пам’ятають, що право вибору завжди має врівноважуватися усвідомленою відповідальністю за свій вибір;
– найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси самих студентів.
Кожен студент у групі є індивідуальністю, має свою виняткову структуру здатностей, свої переваги при виборі тих чи інших тем, проблем, видів діяльності. Для більшої ефективності самостійної роботи на практичних заняттях викладач використовує індивідуальні завдання, під час яких він враховує рівень підготовки кожного студента і фактично проводить індивідуальну роботу з ним. Викладач, беручи до уваги індивідуальні особливості розвитку студента, забезпечує йому успішне просування в опануванні нерідної мови. Індивідуальний підхід створює своєрідний механізм когнітивного резонансу, який істотно посилює мотиви вивчення студентом англійської мови й додає впевненості у своїх силах, можливостях і здібностях. У той же час, оскільки навчання англійській мові є сукупністю рівнозначних процесів, кожен студент повинен усвідомлювати, що якісний результат його праці з оволодіння мовою визначається у першу чергу його власними зусиллями і прагненнями. Разом з викладачем він несе відповідальність за успішність та якість навчального процесу. Тому кожен розділ програми повинен передбачати набір різних методів, форм та засобів, які допомагають формувати у студентів комплексні навички читання, говоріння, аудіювання та письма. Цьому сприяє використання кооперативно-інтерактивних технологій, зокрема:
1. Читання у підгрупах. Навчальна група поділяється на підгрупи по 3-4 студента в кожній. Викладач розміщує примірники тексту в різних частинах дошки. В кожній підгрупі обирається секретар. Кожен учасник отримує картку з реченням, яке містить варіанти відповідей. По черзі кожен з учасників підходить до дошки і шукає правильну відповідь, яку повідомляє секретарю. На основі цих відповідей група складає повідомлення. Перемагає та підгрупа, яка написала найбільш наближене до оригіналу тексту повідомлення.
2. Аудіювання в парах. Викладач ознайомлює із запитаннями до аудіотексту, ділить студентів на пари, де один студент із пари переписує першу половину запитань, а інший – другу. Звучить перша частина тексту, яку слухає і занотовує інформацію лише студент, який переписав першу половину запитань, те саме відбувається і з другою половиною аудіотексту, яку слухає другий учасник пари. Після чого обидва учасники переказують один одному отриману інформацію.
3. Письмо у підгрупах. Навчальна група поділяється на підгрупи по 4 студента в кожній. Викладач розміщує примірники диктанту в різних частинах дошки. Кожен учасник по черзі підходить до дошки. Його завдання запам’ятати речення, повернутися до групи і продиктувати його студентам. По закінченню відведеного часу, студенти перевіряють кількість речень, правопис і зачитують текст. Перемагає та підгрупа, яка написала найбільшу кількість речень з найменшою кількістю помилок.
4. Одночасне говоріння. Використовується прийом «Карусель», в якому учасники утворюють внутрішнє і зовнішнє коло, розміщуються таким чином, щоб опинитися обличчям до партнера навпроти. За сигналом викладача студенти повідомляють по черзі один одному отриману на картках інформацію, для удосконалення навичок монологічного мовлення, або ставлять один одному запитання і відповідають на них за запропонованою темою, для відпрацювання навичок діалогічного мовлення. За сигналом студенти припиняють розмову і учасники внутрішнього кола просуваються вправо, а зовнішнього – вліво. Робота триває до тих пір поки не повернуться до того учасника з якого почалася взаємодія [6].
К. Кірюшина визначає основні задачі викладача з урахуванням особистісно зорієнтованого підходу викладання іноземної мови:
- доцільно використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми, продумувати чергування видів робіт, типів завдань, заохочувати учнів до висловлювання оригінальних ідей і гіпотез, прагнути до створення ситуації успіху для кожного студента.
- викладачу слід підбирати вправи та комунікативні ситуації з урахуванням напрямку підготовки студента, використовувати автентичний матеріал для надання більш фундаментальних знань з іноземної мови студентам, використовуючи найбільш уживану лексику у межах визначеної тематики і сфери спілкування.
- організовувати навчальний процес так, щоб була співпраця "сильних" і "слабких" студентів, щоб прослідковувалась тенденція їх розвитку до покращення.
- впроваджувати використання сучасних інформаційних технологій, ресурсів мережі Internet, що є невід’ємною частиною освіти сьогодення
- давати студенту право вибору, підбираючи завдання різної складності [3].
На нашу думку, важливими завданнями викладачів є навчання студентів бути критичними до себе та до своїх дій, надати їм необхідний простір для самоактуалізації, забезпечити студентам статус співавторів навчального процесу, створити сприятливі умови для плідного засвоєння знань, актуалізувати мотиваційні ресурси, стимулювати процес формування і розвитку в структурі мотиваційної сфери студентів, орієнтуватись на внутрішній світ студентів (потреби, почуття, прагнення, ідеали, цінності тощо)
Висновки. Проведений огляд дозволяє нам зробити такі висновки: поняття "особистісно зорієнтоване навчання" є комплексним, що включає підходи й особливості, спрямовані на створення умов для повноцінного виявлення і розвитку індивідуальних рис навчання студента; особистісно-зорієнтоване навчання покликане створити умови для самоосвіти, саморозвитку, самореалізації; при реалізації особистісно зорієнтованого навчання студент із об’єкта перетворюється на суб’єкт діяльності, стає співавтором творчості; при застосуванні особистісно зорієнтованого навчання змінюється роль викладача.

Література

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. допомога / Бех I.Д. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с. 115
2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
3. Кірюшина К. К. Особистісно зорієнтований підхід у процесі викладання іноземної мови [Електронний ресурс] / К. К. Кірюшина. - Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/39481/
4. Образцов П. И. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов / Образцов П. И., Иванова О.Ю. – Орел : ОГУ, 2005. – 114 с.
5. Орлова І. О. Інноваційні підходи до викладання іноземної мови / І. О. Орлова // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / ред. кол.: В. О. Зайчук (головний редактор), О. Я. Савченко, О. І. Ляшенко, А. М. Федяєва та ін. – К.: НМЦ ВО, 2001. – Вип. 31., с. 138
6. Теоретично-методологічні основи використання інтерактивних технологій у вивченні іноземних мов [Електронний ресурс]/ Впровадження нових технологій та наукових розробок у викладанні іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах України: Збірник статей. – Запоріжжя: «Прем’єр», 2002. – 102 с. – Режим доступу: http://refdb.ru/look/1281409.html.
7. Recommendation № R (98) 6 of the Committee of Ministers to member states concerning modern languages. Council of Europe. Committee of Ministers [Електронний ресурс]. – Режим доступу : –https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=530647&SecMode=1&DocId=459522&Usage

Киливник В.В. ОСОБИСТІСНЕ ЗОРІНТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сутності, мети, інструментів реалізації та результатів особистісно зорієнтованого навчання англійської мови студентів. Розглянуто проблеми реалізації особистісно зорієнтованого підходу в навчанні студентів англійської мови, саме цей методичний прийом уможливлює постійне звернення викладача до внутрішнього світу вихованця, розуміння його індивідуальних, національних і психологічних особливостей.
Ключові слова: особистісно зорієнтований підхід, особистісно зорієнтоване навчання англійської мови, роль викладача і студента в навчальному процесі.
Kylyvnyk V.V. PERSONALITY ORIENTATION OF STUDENTS IN THE STUDING OF ENGLISH
Summary. The article is sanctified to the problem of realization of the personality oriented approach in education of foreign students. Exactly this methodical reception makes possible the permanent address of teacher to the inner world of students, understanding his individual, national and psychological features.
Key words: personality-oriented approach, personality-oriented learning of English, the role of the teacher and the student in the learning process.

КИЛИВНИК В.В. ЛИЧНОСТНОЕ ОРИЕНТИРОВАНИЕ СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
Аннотация. Статья посвящена исследованию сущности, цели, инструментов реализации и результатов личностно ориентированного обучения английскому языку студентов. Рассмотрено проблемы реализации личностно ориентированного подхода в обучении студентов иностранному языку, именно этот методический прием делает возможным постоянное обращение преподавателя к внутреннему миру воспитанника, пониманию его индивидуальных, национальных и психологических особенностей.
Ключевые слова: личностно ориентированный подход, личностно ориентированное обучение английскому языку, роль преподавателя и студента в учебном процессе.