УДК 378.637 М.В. Барасій
Е.Б. Брилін
м. Вінниця, Україна
Музично - естетична культура в контексті теорії та практики виховання школярів

Постановка проблеми: Забезпечення внутрішньої інтеграції системи формування музично-естетичної культури особистості пов'язані з необхідністю створення умов для розвитку її музичного сприймання, мислення, уяви, фантазій, творчої активності.
У працях українських педагогів і композиторів висвітлюються особливі системи музичного виховання на основі національної культури українського народу, зокрема музичного мистецтва, яке є унікальним виразом національної неповторності.
Аналіз попередніх досліджень: У теоретичних розробках відомих педагогів О.Апраксіної, Б.Асаф'єва, Н.Ветлугіної, педагогів-композиторів М.Леонтовича, М.Лисенка, К.Стеценка закладені фундаментальні основи теорії музичного виховання, що становлять собою комплекс поглядів, ідей, спрямованих на пояснення феномена музичної культури та педагогічних умов її формування. Авторами визначено головну мету музичного виховання, яка полягає у формуванні потреби в спілкуванні з музикою та її розуміння.
Аналіз сучасних досліджень у галузі теорії музичної культури особистості свідчить про тенденцію до моделювання цього феномена, інтерпретації його змісту та структури (Ю. Алієв, Ж. Борбодоєв, Н. Гузій, С.Деніжна, Н.Коваленко, К.Тарасова, Г.Шостак). Спираючись на функціональні особливості музичного мистецтва, а також на діяльнісний підхід, - підкреслює К. Тарасова, - музична культура визначається як сукупність якостей музичної діяльності та свідомості особистості, що розкривають міру освоєння нею музичної культури суспільства, а також творчої діяльності в галузі музики [3, с.24].


Мета статті: Визначити, теоретично обґрунтувати ефективність виховних дій потрібних для розвитку музично-естетичної культури підлітків.
Виклад основного матеріалу. В основу моделі музичної культури особистості покладено системно-функціональний підхід, завдяки якму даний феномен розглядається як цілісне утворення, що має вигляд багатомірної підсистеми художньої культури особистості.
Структура музичної культури особистості підлітка, її компоненти узагальнюючого характеру, пов'язані з видами діяльності, притаманними даному віку. Спираючись на дослідження Б. А. Бриліна визначаємо наступні компоненти:
1. Інформаційний - пізнання життєвих явищ через музичні образи, інформація про музику, що відтворюється в естетичних судженнях особистості щодо набутих знань.
2. Почуттєво-емоційний - розвиток почуттєво-емоційної сфери особистості, почуттєво-емоційного ставлення до естетичних цінностей.
3. Комунікативний - безпосереднє спілкування індивіда з творами мистецтва, спілкування, опосередковане музикою.[1,с.39].
Утворюючи у сукупності інтегративну властивість підлітка, ці компоненти характеризують ступінь засвоєння музичних цінностей, розвитку творчо-пізнавальної діяльності, спрямованої на його естетичний розвиток в контексті спілкування з музичним мистецтвом.
Виходячи з положення про те , що основу процесу виховання музичної культури складає спілкування з музикою, яке базується на сприйманні музичного мистецтва, приймається за необхідне визначення його особливостей у підлітковому віці.
Вітчизняними дослідниками (Н.Аніщенко, Т.Дорошенко, Л.Коваль, Т.Крижанівська, М.Лещенко, О.Олексюк, Г.Падалка, Л.Прокоф'єва, О.Ростовський, О.Рудницька) доведена провідна роль сприймання у процесі музичного виховання, визначається його сутність та особливості.

Саме сприймання як провідний вид художньо-практичної діяльності, з котрим взаємопов'язані форми залучення особистості до музики (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), дозволяє регулювати характер та інтенсивність впливу мистецького твору, розвивати мотивацію спілкування з музикою, художні потреби, смаки та інші компоненти музично-естетичної культури.
Деякі вчені підкреслюють, що музична культура - це складний багаторівневий процес, зумовлений не лише музичним твором, а й духовним світом особистості, яка сприймає цей твір, її досвідом, рівнем розвитку музичних здібностей, психологічними особливостями. Сприймаючи красу мистецтва, підліток реагує на неї не тільки емоційно, чуттєво, а й інтелектуально. Отже важливим завданням музично-естетичного виховання є одночасне збагачення особистості інформацією і чуттєвим досвідом, бо як зауважив О. Дем’янчук, не може бути знань без почуттів, і не можна відчувати, не знаючи.[2,с.44].
Аналіз теоретичних розробок з питань сутності та структури сприймання музики дозволяє визначити певні компоненти, що складають дане явище, а саме: перцептивний, емоційний та раціональний у їх взаємодії, що зумовлює його інтегративний характер. Сприймання музики відбувається водночас у формі почуттів, уявлень, асоціативного мислення, тобто становить комплексну діяльність, що має виключне значення для формування розумово-почуттєвої активності підлітка, його культури.
Варто зазначити, що визначальним етапом цього складного процесу є безпосереднє відображення, тобто елементарна "акустична перцепція звукових символів", як відзначав Г. Ципін, де почуте починає діяти на органи слуху. Саме на цьому рівні сприймання відбувається фіксування висоти та тембру звуків, складу акордів і тривалості пауз, що в подальшому виступає як ключ для розуміння змістового, смислового коду, закладеного композитором у музичний твір[5, с.16].
У психолого-педагогічних дослідженнях особливо підкреслюється роль почуттєвого чинника, у зв'язку з чим в системі послідовно визначених дій, спрямованих на опанування музичного твору, на перше місце ставляться музичні емоції (Л.Виготський, О.Костюк, О.Ростовський, М.Субота, Б.Теплов). Одночасно Б.Теплов підкреслює, що емоційне переживання тільки тоді буде музичним, коли воно стає переживанням значення музичних образів, а не просто емоцій, які виникають під час музики [4,с.61-62].
Тобто вищим рівнем емоційно-смислового осягнення музики є створення цілісних художніх образів, що формуються на базі інтелектуальних механізмів психіки. Це потребує не тільки чуттєво-споглядного переживання, але й складної пошукової аналітично-синтетичної роботи, яка спрямована на виділення та об'єднання основних елементів звукової тканини твору, їх осмислення на основі активізації емоційно-образних асоціативних комплексів.
Отже, формування активного ставлення особистості до музичного мистецтва в процесі спілкування з ним зумовлює необхідність урахування вікових та індивідуальних особливостей підлітків.
Підлітковий вік визначається багатьма дослідниками як основний етап сенситивного періоду художньо-естетичного сприймання. Це відзначається в працях Н.Аніщенко, В.Белобородової, Т.Дорошенко, Т.Крижанівської, С. Науменко, Л.Прокоф'єва, О.Ростовського. На думку цих авторів, найхарактернішими ознаками для даного віку є: безпосередність, яскраво виражена емоційність, гострота та свіжість сприймання, потяг до знань, що зумовлено віковими особливостями вищої нервової діяльності. Більшість вчених акцентує увагу на сенсомоторному характері музичного сприймання, відсутність узагальнень, а також безпосередній емоційний характер оцінки твору без глибокого проникнення у його змістовну тканину. Іншою особливою рисою музичного сприймання у даному віці є не вміння розмежувати основні параметри музичного матеріалу (ритм, динаміка, темп тощо), та відокремлювати головне від другорядного.
Аналіз літератури та досвіду музичного виховання дозволяє зробити висновок, що ефективність формування музично-естетичної культури, розвитку творчої діяльності підлітка, його переживань залежать від створення і впровадження комплексної системи заходів щодо організації музичної діяльності. При цьому збільшення позитивних результатів сприймання і включення виховних механізмів пов'язується науковцями з необхідністю створення "поля діяльності", яке, спираючись на інтерес, дає змогу підлітку глибше відчувати таємницю створення прекрасного, сприяє залученню його до культури.
Варто зазначити, що сьогодні до організації музично-естетичного виховання школярів в Україні причетні різноманітні соціальні інститути суспільства (сім'я, школа, культурно-дозвіллєві та позашкільні заклади), діяльність яких взаємодоповнюється та взаємозбагачується, що розширює педагогічні можливості їх музичного розвитку.
Музичне мистецтво є одним з найефективніших засобів естетизації культури й активно взаємодіє з вищими емоціями, природа і роль яких у процесі пізнання опосередковуються естетичним досвідом. Удосконалення сприймання й оцінювання музичних творів, є основою розвитку музично-естетичної культури, а особистісне самовизначення підлітків має ціннісно-смислову природу і виражається в активному ставленні до оточуючої культури. Музичне виховання у підлітковому віці визначається активною ситуацією розвитку, де естетичне набуває особливої значущості, а процес формування ціннісних орієнтацій взаємопов'язаний з мистецтвом.
Самостійна музично-творча діяльність передбачає сформовану естетичну культуру та емоційно-почуттєву сферу підлітків, що є першочерговою умовою виховного впливу.
Відомо що творчість визначається процесом діяльності, результатом якого є створення якісно нових художніх цінностей, проте, творчість - це не обов'язкове створення чогось суто нового, порівняно з вихідним матеріалом, вона може бути рекомбінацією певних відомих компонентів . Творчість підлітків реалізується у художньо-естетичній діяльності, де здійснюються певні перетворення, які виявляються в новому баченні соціокультурного простору та усвідомленні засобів його вдосконалення, емоційному задоволенні від зовнішнього і внутрішнього оновлення і пов'язаних з цим змін у пізнавально-творчій мотивації.
Доведено, що визначальним фактором музичного виховання підлітків є розвиток їхньої особистісної творчої сфери, основою якої виступають сформований тезаурусний фонд, усвідомлені ціннісні орієнтації, широкий діапазон емоційно-почуттєвої сфери, вміння відчувати специфіку музичної інформації й надавати аргументовану власну оцінку музичних процесів, здатність до аматорської художньо-творчої діяльності.
Основними складовими багаторівневої структури музичного виховання виступають: естетична культура, емоційно-почуттєва сфера і художньо-творча діяльність підлітків. Кожен з цих базових складників має змістовні характеристики, виражені у компонентній структурі процесу музичного виховання, що взаємодіють між собою а саме:
- широта світоглядних орієнтацій;
- глибина інтересу до пізнання і відкриття закономірностей у мистецтві, до духовних цінностей і власної творчої діяльності;
- міра музично-естетичної ерудованості;
- гнучкість інтелектуальної ініціативи і готовність до сприйняття нових оригінальних ідей, безперервних творчих пошуків;
- акумуляція спектра пізнавальних дій;
- активізація інтересу до виконавської діяльності;
- генералізація загальних музично-теоретичних знань;
- самостійність узагальнення музичної інформації, формування нових понять у процесі переведення інтуїтивного знаходження рішень у їх подальшу об'єктивацію;
- оригінальність вияву знань, уникнення шаблону;
- здатність до пошуку та ефективність отримання й визначення нової музичної інформації;
- розвиток умінь опрацювання і пошуку літературних та музичних джерел;
- здатність до творчого аналізу;
- відкритість до нових знань.
Висновок: Таким чином унікальним і специфічним засобом пізнання, формування світогляду, ціннісних орієнтацій школяра, його ставлення до естетичної культури і акумулює кращі естетичні, художні, духовні надбання музичної культури. Даний вид мистецтва є засобом засвоєння естетичної реальності, орієнтації підлітків у потоці музичної інформації, а головне розвиває їх музично-естетичну культуру.

Література
1. Брилін Б.А. Педагогічні умови удосконалення музично-творчого розвитку учнів/Б.А. Брилін// Актуальні проблеми культурологічного виховання - Вінниця ВДПУ, 2003. – С.39 – 41.
2. Дем’янчук О.Н. Музично-естетичний інтерес і його роль у формуванні особистості / О.Н. Дем’янчук// Музичне мистецтво у духовному розвитку особистості: Зб.ст./ Упоряд. О.А. Гальонка – Чернігів:ОІПКУ,1993.- С.
44 – 48.
3. Тарасова К.В. Онтогенез музыкальних способностей/ К.В. Тарасова.-М.:
Педагогика,1988. -176с.
4. Теплов Б.М. Способность и одарённость. Избр. тр. в 2 – х т. T.1/ Б.М. Теплов. –М.: Педагогика, 1985.- C.15-62.
5. Цыпин Г.М. Музыкант и его работа / Г.М Цыпин. – М.: Сов. композитор, 1988. -383с.
Анотація. Стаття присвячена розгляду актуальних проблем підготовки професійно компетентних студентів-музикантів, підвищенню рівня їх культурологічної освіти, який створює умови для формування мотивів культурологічної діяльності школярів. Зазначена роль естетичної культури і її формування у підлітків.

Ключові слова: творча активність школярів-підлітків, учбовий процес, культурологічні умови, естетична культура.
Аннотация. Статья посвящена рассмотрению актуальных проблем подготовки профессионально компетентных студентов-музыкантов, повышению их уровня культурологического образования, которое создает условия для формирования мотивов продуктивной творческой деятельности школьников. Определена роль эстетической культуры и её формирование у подростков.
Ключевые слова. Творческая активность школьников-подростков, учебный процесс, эффективность формирования, эстетичная культура.
Summary: The article is devoted to topical issues of training professionally competent and active students. Improve the scientific level of the modern education creates conditions for the formation of motives creative activity of students. It was defined the role of aesthetic culture for the formation his professional trade.
Keywords: Creative activity, educational activity students, efficiency forming, culture.