ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ШВЕЦІЇ
Конференція ІМАД ВДПУ ім.М.Коцюбинського :: Ваша первая категория :: Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень 2015
Сторінка 1 з 1
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ШВЕЦІЇ
УДК 378.016;378.4(485)
Сілютіна І. О.
Україна, Київська обл., м. Бориспіль
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ШВЕЦІЇ
Проаналізовано шведський досвід організації навчання іноземними мовами у системі вищої освіти. Визначені специфічні характеристики студіювання іноземних мов у Швеції: можливість варіювання навчальних дисциплін і самостійного складання програм, ступеневість освіти, практичне застосування знань, постійний поточний контроль.
Ключові слова: університети Швеції, освітні рівні, організація навчання іноземним мовам, мовна практика, поточний контроль, освітні стандарти.
Проанализирован шведский опыт организации обучения иностранными языками в системе высшего образования. Определены специфические характеристики изучения иностранных языков в Швеции: возможность варьирования учебных дисциплин и самостоятельного составления программ, ступенчатость образования, практическое применение знаний, постоянный текущий контроль.
Ключевые слова: университеты Швеции, образовательные уровни, организация обучения, языковая практика, текущий контроль, образовательные стандарты.
Swedish experience of teaching foreign languages in higher education system was analyzed. There were specific characteristics of the study of foreign languages in Sweden identified: the possibility of varying disciplines and choosing your own program, stepwise formation, the practical application of knowledge, constant monitoring.
Key words: universities on Sweden, educational levels, organization of studying on foreign languages, language practice, monitoring, educational standards.
Постановка проблеми. Процеси інтернаціоналізації суспільного життя в сучасному світі, динамічний розвиток національних економік, зростання конкуренції, скорочення некваліфікованої праці, глибокі зміни у галузі зайнятості висувають нові вимоги до якості підготовки фахівців, визначають потребу в підвищенні їх професійної кваліфікації й мобільності. Інтеграція у світове економічне співтовариство зумовила необхідність зближення якості та рівня професійної освіти в Україні і передових країнах світової спільноти. У цьому контексті пріоритетного значення набувають дослідження, актуальність яких у вітчизняній педагогіці викликана необхідністю вивчення форм і методів професійної підготовки фахівців, ефективність яких доведена на світовому рівні. За оцінками фахівців, Швеція завжди вважалася законодавцем прогресивного реформування освіти. Витрачаючи 6,7% валового внутрішнього продукту на освіту (для порівняння: США – 6,6%, Німеччина – 5,8%, Великобританія – 5,3%, Франція – 6,2%, Україна – 3,9 %) і досягнувши співвідношення учень-учитель 12:1, держава ніколи не сумнівалася в необхідності таких витрат [2, с. 29 - 30.]. Невипадково Швеція постійно лідирує у дослідженнях Міжнародного центру по оцінці досягнень в галузі освіти [1]. Шведський досвід навчання іноземним мовам у системі вищої освіти враховує передовий педагогічний досвід та соціально-економічні умови життя європейського соціуму. У результаті інтеграційних процесів значно підвищується мобільність громадян об’єднаної Європи, і все більшої актуальності набуває їх здатність спілкуватися іноземними мовами. Ці фактори й визначили актуальність дослідження.
Аналіз останніх джерел і публікацій. Питанням організації освіти у Швеції займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Зокрема, специфіку шкільної освіти розглядали Р. Ніфарін, І. Луговська, стан доуніверситетської підготовки – Е. Ісмаїлов, проблеми вищої школи – Ю. Дєрябін, різноманітні аспекти освіти дорослих – В. Давидова, Т. Зотова, О. Огієнко, розвиток змісту шкільної іншомовної освіти – Л. Мовчан. У вітчизняній педагогіці теорія й практика навчання іноземним мовам в університетах Швеції мало вивчені.
Сучасні науковці розглядають деякі аспекти професійного навчання мовам дорослих у цій країні (Л. Г. Мовчан, Н. В. Бугасова, Т. О. Логвиненко, І. І. Капустян, В. Д. Давидова), аналізують вищу педагогічну освіту в Швеції (Н. В. Кошарна, Ж. В. Таланова) [2], розкривають питання професійної підготовки вчителів (А. Є. Кулікова, Н. М. Карпенко, В. О. Байзеров, І. В. Жерноклєєв), висвітлюють дистанційне навчання в системі вищої освіти (А. О. Агейчева), досліджують питання фінансування послуг вищої освіти (К. М. Євменькова, А. О. Агейчева); зокрема праці шведських науковців, які досліджували проблему змісту та організації навчання іноземним мовам, підготовку педагогічних кадрів (Б. Остранд, I. Калґрен, T. Енґлунд, Г. Еріксон, T. Ліндблад, Р. Лунд, У. Лундстрьом, П. Малмберґ, Дж. Ніксон, K. Стенберґ та ін.).
Метою статті є дослідження сучасних тенденцій організації навчання іноземними мовами в університетах Швеції, виокремлення специфічних характеристик студіювання іноземними мовами.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні у Швеції навчаються понад 25 тисяч іноземних студентів із усіх куточків планети [1]. Ця скандинавська країна приваблює молодь не лише високим рівнем життя і можливістю вдалого працевлаштування, але і перспективами у сфері освіти. На даний момент у Швеції функціонує 13 державних університетів, 13 приватних вищих навчальних закладів та 24 університетських коледжі. Університети пропонують величезний вибір програм підготовки англійською мовою, природньо усвідомлюючи, що зі шведською мовою знайома досить-таки невелика кількість землян. Ступінь бакалавра в шведських університетах зазвичай можна отримати після 3 років навчання. Навчання в магістратурі триває 1-2 роки. У шведській системі освіти присутній проміжний вчений ступінь між магістром і доктором наук – ступінь ліценціата.
Університети Швеції пропонують якісну освіту практично у всіх сферах. Найбільш популярні програми навчання – інженерія, комп’ютерні науки, сільське господарство, бізнес і природничі науки. Топ-10 шведських університетів, згідно з відгуками студентів і академічними рейтингами університетів світу, сьогодні виглядає так: Каролінгський інститут, Університет Упсала, Стокгольмський університет, Технологічний університет Чалмерса, Університет Лунда, Королівський технологічний інститут, Блекінгський технологічний інститут, Технологічний університет Чалмерса, Шведський університет сільськогосподарських наук, Університет Boрас [1]. Традиційно найбільш потужними в сфері філологічних знань є університети Уппсала, Стокгольмський, Лундський та Гетеборзький (існують факультети мистецтв із історико-філософським та лінгвістичним відділеннями). Університет Лінчепінга – порівняно молодий, його візитівкою є новаторський підхід у викладанні іноземних мов та вивчення суміжних дисциплін. Організація навчання передбачає створення тьюторських груп із 6 – 7 осіб. Поряд з університетом Лунда – Уппсала – провідний гуманітарний вуз в якому ґрунтовно вивчають філологію (у тому числі скандинавську й ісландську) [5].
Болонська система передбачає кредитно-модульну шкалу оцінок успішності. Один академічний рік складає 60 кредитів, які передбачають прослуховування різних курсів і здачі звітних робіт різних видів. Студенти які опанували за три бакалаврських роки 180 кредитів, мають змогу навчатися в магістратурі [1].
Більшість шведів знають англійську мову. Англійської навчають у школі нарівні зі шведською. Іноземцю в Швеції для навчання вистачить і англійської. Тим більше, що в більшості шведських коледжів і університетів є курси (в основному, короткі, від тижня до семестру, в деяких – навіть на ступінь магістра) англійською мовою. Мінімальні знання англійської мови для іноземців для вступу до шведського вузу такі: 1. TOEFL – Тест англійської мови як іноземної. Тест на папері – 500-550 балів, комп’ютерний – 213 балів. 2. IELTS – Міжнародне тестування з англійської мови. Кількість балів, необхідних для вступу, – 6.0. (www.ielts.org). 3. Кембридж EFL іспит / тест. Рівні А або В. 4. MELAB – 90 балів.
Однак для тих, хто має намір отримати шведський диплом і, можливо, працевлаштуватися, доведеться вивчити шведську мову. Шість шведських університетів (Гетеборг, Лінчепінг, Лунд, Стокгольм, Умео, Уппсала) безкоштовно пропонують іноземним студентам річні підготовчі курси шведської мови, після яких складають тест-іспит TISUS. Складений іспит-Tisus свідчить про те, що знання шведської мови витримають академічне середовище університету. Іспит платний, окрім випадків, коли людина проходила курс підготовки в одному з двох шведських університетів: Умео і Лінчепінга. Для заохочення вивчення шведської мови Шведський інститут надає стипендії студентам-іноземцям для навчання на літніх курсах мови [6, с. 9].
Навчання іноземним мовам у шведському ВНЗ відрізняється від того, до чого звикли українські студенти. Обов’язкових для відвідування лекцій і семінарів набагато менше, а самостійної роботи – більше. Навчальний процес передбачає самостійне опрацювання необхідної літератури, підготовку до іспитів, написання есе, курсових робіт тощо. Лекції зазвичай носять оглядовий і рекомендаційний характер [5]. Викладачі іноземних мов у Швеції часто проводять заняття у формі дискусій, колоквіумів, де студенти роблять доповіді, презентують власні есе. Організація навчального процесу передбачає що за навчальним планом повинно бути вивчено, що студенти зобов'язані знати, а ті мовні навички, які студент зобов’язаний здобути, він повинен продемонструвати.
Друга суттєва особливість навчання іноземним мовам в університетах Швеції – вузькість більшості мовних курсів і їх самостійний вибір. Для опанування іноземної мови не варто чекати, що у розкладі, складеному деканатом, виявиться все необхідне. Зазвичай за семестр студенти проходять один-два загальних курси за спеціальністю, а решту кількість кредитів мовної підготовки повинні набрати самі – виконуючи додаткові завдання, вивчаючи навчальні курси в інших викладачів, кафедр і навіть інститутів.
Можна вибрати професійні мовні курси за різними спеціальностями. Їх пропонують університетські коледжі. Приймають на ці курси тих, хто має шведський досвід роботи. Програма триває три семестри: два семестри навчання і один семестр практики. Ці курси існують для тих, хто не хоче витрачати багато часу на навчання, але в той же час розраховує отримати кваліфіковану роботу.
Фахова мовна освіта здійснюється шляхом виконання навчальних програм, що багато в чому нагадує навчання за фахом на наших факультетах. Програми в Швеції дуже варіюються. Тут можна здобути освіту, скажімо, знання діалекту окремого регіону в Азії. Тривалість навчання на таких програмах може бути від року до 5. За цей час студент вивчає виключно ті предмети, що стосуються тематики обраного напрямку. У цьому сенсі у Швеції навчання іноземним мовам більш вузько спеціалізоване: робимо те, що необхідно (виявляється західне раціональне мислення). Один навчальний кредит відповідає одному тижню навчання в університеті (1 семестр – 20 кредитів). Ця система введена для легкості складання планів курсу і підрахунків пройдених годин навчання.
Багато програм навчання іноземним мовам передбачають навчання у формі «один курс в один час, інший в інший», тому не доводиться розпилюватися на вивчення декількох предметів одночасно. Зазвичай за семестр студенти опановують по 3-4 навчальні предмети. По закінченню кожного курсу – іспит, що також є позитивним, оскільки студент відразу застосовує й перевіряє знання іноземної мови.
У Швеції всі університети пропонують навчання як мінімум двом іноземним мовам (французької або англійської або німецької) [4, с. 117]. Вивчення однієї іноземної мови є обов’язковим у віці 16-19 років. Шведська структура освіти та політика мультилінгвізму зумовлює потребу у фахівці, який досконало володіє щонайменше двома іноземними мовами. У вузах Швеції існують різноманітні методики викладання, вибір яких здійснюється як самим викладачем, так і університетом. Найбільшої популярності нині набуло контекстно-мовне інтегроване навчання (Content and Language Integrated Learning (CLIL)), якому відповідає шведська абревіатура SPRINT [3, с. 218 - 220]. Навчання за цією методикою базується на вивченні немовних предметів засобами іноземної мови, найчастіше – англійської. Організаційно це переважно забезпечується двома викладачами, які об’єднуються для навчання предмета й мови (міждисциплінарна робота). Інколи один професор відповідає за навчання предмета і мови [2, с. 29 – 31].
В основі шведської педагогічної думки поєднані положення Вальдорфської педагогіки та вчення Марії Монтессорі, згідно яким вчитель знаходить своє відображення у вмінні спрямовувати свою діяльність на особистісні потреби та інтереси учнів. Отже, і вимоги до викладача університету відповідні: спрямування на особистість та інтереси студента, стимулювання до самостійності в навчанні.
Навчання іноземним мовам в університетах Швеції побудоване так, що людина не може не вчитися, і це стимулює постійно займатися, удосконалюючи знання. Поточний контроль ведеться постійно, семінари та аналіз прочитаного проводяться щотижня. По кожній навчальній програмі обмежений ліцензований обсяг підготовки, тому існує конкурс. Студент змушений читати книги і прагнути до того, щоб тримати себе на рівні, аби не бути відрахованим із університету.
Висновки. Отже, особливостями організації навчання іноземних мов в університетах Швеції є такі: мультилінгвальний підхід, отримання вузько спеціалізованих знань, можливість варіювання навчальних дисциплін і самостійного складання навчальної програми, ступеневість освіти, практичне застосування знань, наявність постійного поточного контролю знань, кредитна система організації навчання іноземними мовами.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вища освіта у Швеції [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studera.nu/globalassets/artikelbilder/andra-sprak/pdfsamlingar/ryska-samlad.pdf
2. Кошарна Н. В. Вища педагогічна освіта Швеції у контексті національної розбудови освіти (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / Н. В. Кошарна // ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" – Додаток 1 до Вип. 31, Том VII (49): Тематичний випуск. – К. : Гнозис, 2013. – 550 c. – С. 29–37.
3. Мовчан Л. Г. Використання досвіду Швеції у вітчизняній практиці навчання іноземних мов / Л._Г._Мовчан // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Слов’янськ : СДПУ, 2011. – Спец. вип. 7. – Ч. ІІ. – С. 214–220.
4. Мовчан Л. Г. Професійна модель вчителя іноземних мов для гімназій Швеції / Л. Г. Мовчан // Вісник Черкаського університету. Серія : «Педагогічні науки». – Черкаси, 2009. – Вип. 146. – С. 117–120.
5. Студентські будні в Швеції: Університет Упсала. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hotcourses.ru/study-in-sweden/choosing-a-university/studying-in-sweden-in-uppsala-university/
6. Foreign Language Teaching in Schools in Europe. National description of Sweden. Supplement to the Eurydice study : country reports, 2001. – 15p.
Сілютіна І. О.
Україна, Київська обл., м. Бориспіль
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ В УНІВЕРСИТЕТАХ ШВЕЦІЇ
Проаналізовано шведський досвід організації навчання іноземними мовами у системі вищої освіти. Визначені специфічні характеристики студіювання іноземних мов у Швеції: можливість варіювання навчальних дисциплін і самостійного складання програм, ступеневість освіти, практичне застосування знань, постійний поточний контроль.
Ключові слова: університети Швеції, освітні рівні, організація навчання іноземним мовам, мовна практика, поточний контроль, освітні стандарти.
Проанализирован шведский опыт организации обучения иностранными языками в системе высшего образования. Определены специфические характеристики изучения иностранных языков в Швеции: возможность варьирования учебных дисциплин и самостоятельного составления программ, ступенчатость образования, практическое применение знаний, постоянный текущий контроль.
Ключевые слова: университеты Швеции, образовательные уровни, организация обучения, языковая практика, текущий контроль, образовательные стандарты.
Swedish experience of teaching foreign languages in higher education system was analyzed. There were specific characteristics of the study of foreign languages in Sweden identified: the possibility of varying disciplines and choosing your own program, stepwise formation, the practical application of knowledge, constant monitoring.
Key words: universities on Sweden, educational levels, organization of studying on foreign languages, language practice, monitoring, educational standards.
Постановка проблеми. Процеси інтернаціоналізації суспільного життя в сучасному світі, динамічний розвиток національних економік, зростання конкуренції, скорочення некваліфікованої праці, глибокі зміни у галузі зайнятості висувають нові вимоги до якості підготовки фахівців, визначають потребу в підвищенні їх професійної кваліфікації й мобільності. Інтеграція у світове економічне співтовариство зумовила необхідність зближення якості та рівня професійної освіти в Україні і передових країнах світової спільноти. У цьому контексті пріоритетного значення набувають дослідження, актуальність яких у вітчизняній педагогіці викликана необхідністю вивчення форм і методів професійної підготовки фахівців, ефективність яких доведена на світовому рівні. За оцінками фахівців, Швеція завжди вважалася законодавцем прогресивного реформування освіти. Витрачаючи 6,7% валового внутрішнього продукту на освіту (для порівняння: США – 6,6%, Німеччина – 5,8%, Великобританія – 5,3%, Франція – 6,2%, Україна – 3,9 %) і досягнувши співвідношення учень-учитель 12:1, держава ніколи не сумнівалася в необхідності таких витрат [2, с. 29 - 30.]. Невипадково Швеція постійно лідирує у дослідженнях Міжнародного центру по оцінці досягнень в галузі освіти [1]. Шведський досвід навчання іноземним мовам у системі вищої освіти враховує передовий педагогічний досвід та соціально-економічні умови життя європейського соціуму. У результаті інтеграційних процесів значно підвищується мобільність громадян об’єднаної Європи, і все більшої актуальності набуває їх здатність спілкуватися іноземними мовами. Ці фактори й визначили актуальність дослідження.
Аналіз останніх джерел і публікацій. Питанням організації освіти у Швеції займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Зокрема, специфіку шкільної освіти розглядали Р. Ніфарін, І. Луговська, стан доуніверситетської підготовки – Е. Ісмаїлов, проблеми вищої школи – Ю. Дєрябін, різноманітні аспекти освіти дорослих – В. Давидова, Т. Зотова, О. Огієнко, розвиток змісту шкільної іншомовної освіти – Л. Мовчан. У вітчизняній педагогіці теорія й практика навчання іноземним мовам в університетах Швеції мало вивчені.
Сучасні науковці розглядають деякі аспекти професійного навчання мовам дорослих у цій країні (Л. Г. Мовчан, Н. В. Бугасова, Т. О. Логвиненко, І. І. Капустян, В. Д. Давидова), аналізують вищу педагогічну освіту в Швеції (Н. В. Кошарна, Ж. В. Таланова) [2], розкривають питання професійної підготовки вчителів (А. Є. Кулікова, Н. М. Карпенко, В. О. Байзеров, І. В. Жерноклєєв), висвітлюють дистанційне навчання в системі вищої освіти (А. О. Агейчева), досліджують питання фінансування послуг вищої освіти (К. М. Євменькова, А. О. Агейчева); зокрема праці шведських науковців, які досліджували проблему змісту та організації навчання іноземним мовам, підготовку педагогічних кадрів (Б. Остранд, I. Калґрен, T. Енґлунд, Г. Еріксон, T. Ліндблад, Р. Лунд, У. Лундстрьом, П. Малмберґ, Дж. Ніксон, K. Стенберґ та ін.).
Метою статті є дослідження сучасних тенденцій організації навчання іноземними мовами в університетах Швеції, виокремлення специфічних характеристик студіювання іноземними мовами.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні у Швеції навчаються понад 25 тисяч іноземних студентів із усіх куточків планети [1]. Ця скандинавська країна приваблює молодь не лише високим рівнем життя і можливістю вдалого працевлаштування, але і перспективами у сфері освіти. На даний момент у Швеції функціонує 13 державних університетів, 13 приватних вищих навчальних закладів та 24 університетських коледжі. Університети пропонують величезний вибір програм підготовки англійською мовою, природньо усвідомлюючи, що зі шведською мовою знайома досить-таки невелика кількість землян. Ступінь бакалавра в шведських університетах зазвичай можна отримати після 3 років навчання. Навчання в магістратурі триває 1-2 роки. У шведській системі освіти присутній проміжний вчений ступінь між магістром і доктором наук – ступінь ліценціата.
Університети Швеції пропонують якісну освіту практично у всіх сферах. Найбільш популярні програми навчання – інженерія, комп’ютерні науки, сільське господарство, бізнес і природничі науки. Топ-10 шведських університетів, згідно з відгуками студентів і академічними рейтингами університетів світу, сьогодні виглядає так: Каролінгський інститут, Університет Упсала, Стокгольмський університет, Технологічний університет Чалмерса, Університет Лунда, Королівський технологічний інститут, Блекінгський технологічний інститут, Технологічний університет Чалмерса, Шведський університет сільськогосподарських наук, Університет Boрас [1]. Традиційно найбільш потужними в сфері філологічних знань є університети Уппсала, Стокгольмський, Лундський та Гетеборзький (існують факультети мистецтв із історико-філософським та лінгвістичним відділеннями). Університет Лінчепінга – порівняно молодий, його візитівкою є новаторський підхід у викладанні іноземних мов та вивчення суміжних дисциплін. Організація навчання передбачає створення тьюторських груп із 6 – 7 осіб. Поряд з університетом Лунда – Уппсала – провідний гуманітарний вуз в якому ґрунтовно вивчають філологію (у тому числі скандинавську й ісландську) [5].
Болонська система передбачає кредитно-модульну шкалу оцінок успішності. Один академічний рік складає 60 кредитів, які передбачають прослуховування різних курсів і здачі звітних робіт різних видів. Студенти які опанували за три бакалаврських роки 180 кредитів, мають змогу навчатися в магістратурі [1].
Більшість шведів знають англійську мову. Англійської навчають у школі нарівні зі шведською. Іноземцю в Швеції для навчання вистачить і англійської. Тим більше, що в більшості шведських коледжів і університетів є курси (в основному, короткі, від тижня до семестру, в деяких – навіть на ступінь магістра) англійською мовою. Мінімальні знання англійської мови для іноземців для вступу до шведського вузу такі: 1. TOEFL – Тест англійської мови як іноземної. Тест на папері – 500-550 балів, комп’ютерний – 213 балів. 2. IELTS – Міжнародне тестування з англійської мови. Кількість балів, необхідних для вступу, – 6.0. (www.ielts.org). 3. Кембридж EFL іспит / тест. Рівні А або В. 4. MELAB – 90 балів.
Однак для тих, хто має намір отримати шведський диплом і, можливо, працевлаштуватися, доведеться вивчити шведську мову. Шість шведських університетів (Гетеборг, Лінчепінг, Лунд, Стокгольм, Умео, Уппсала) безкоштовно пропонують іноземним студентам річні підготовчі курси шведської мови, після яких складають тест-іспит TISUS. Складений іспит-Tisus свідчить про те, що знання шведської мови витримають академічне середовище університету. Іспит платний, окрім випадків, коли людина проходила курс підготовки в одному з двох шведських університетів: Умео і Лінчепінга. Для заохочення вивчення шведської мови Шведський інститут надає стипендії студентам-іноземцям для навчання на літніх курсах мови [6, с. 9].
Навчання іноземним мовам у шведському ВНЗ відрізняється від того, до чого звикли українські студенти. Обов’язкових для відвідування лекцій і семінарів набагато менше, а самостійної роботи – більше. Навчальний процес передбачає самостійне опрацювання необхідної літератури, підготовку до іспитів, написання есе, курсових робіт тощо. Лекції зазвичай носять оглядовий і рекомендаційний характер [5]. Викладачі іноземних мов у Швеції часто проводять заняття у формі дискусій, колоквіумів, де студенти роблять доповіді, презентують власні есе. Організація навчального процесу передбачає що за навчальним планом повинно бути вивчено, що студенти зобов'язані знати, а ті мовні навички, які студент зобов’язаний здобути, він повинен продемонструвати.
Друга суттєва особливість навчання іноземним мовам в університетах Швеції – вузькість більшості мовних курсів і їх самостійний вибір. Для опанування іноземної мови не варто чекати, що у розкладі, складеному деканатом, виявиться все необхідне. Зазвичай за семестр студенти проходять один-два загальних курси за спеціальністю, а решту кількість кредитів мовної підготовки повинні набрати самі – виконуючи додаткові завдання, вивчаючи навчальні курси в інших викладачів, кафедр і навіть інститутів.
Можна вибрати професійні мовні курси за різними спеціальностями. Їх пропонують університетські коледжі. Приймають на ці курси тих, хто має шведський досвід роботи. Програма триває три семестри: два семестри навчання і один семестр практики. Ці курси існують для тих, хто не хоче витрачати багато часу на навчання, але в той же час розраховує отримати кваліфіковану роботу.
Фахова мовна освіта здійснюється шляхом виконання навчальних програм, що багато в чому нагадує навчання за фахом на наших факультетах. Програми в Швеції дуже варіюються. Тут можна здобути освіту, скажімо, знання діалекту окремого регіону в Азії. Тривалість навчання на таких програмах може бути від року до 5. За цей час студент вивчає виключно ті предмети, що стосуються тематики обраного напрямку. У цьому сенсі у Швеції навчання іноземним мовам більш вузько спеціалізоване: робимо те, що необхідно (виявляється західне раціональне мислення). Один навчальний кредит відповідає одному тижню навчання в університеті (1 семестр – 20 кредитів). Ця система введена для легкості складання планів курсу і підрахунків пройдених годин навчання.
Багато програм навчання іноземним мовам передбачають навчання у формі «один курс в один час, інший в інший», тому не доводиться розпилюватися на вивчення декількох предметів одночасно. Зазвичай за семестр студенти опановують по 3-4 навчальні предмети. По закінченню кожного курсу – іспит, що також є позитивним, оскільки студент відразу застосовує й перевіряє знання іноземної мови.
У Швеції всі університети пропонують навчання як мінімум двом іноземним мовам (французької або англійської або німецької) [4, с. 117]. Вивчення однієї іноземної мови є обов’язковим у віці 16-19 років. Шведська структура освіти та політика мультилінгвізму зумовлює потребу у фахівці, який досконало володіє щонайменше двома іноземними мовами. У вузах Швеції існують різноманітні методики викладання, вибір яких здійснюється як самим викладачем, так і університетом. Найбільшої популярності нині набуло контекстно-мовне інтегроване навчання (Content and Language Integrated Learning (CLIL)), якому відповідає шведська абревіатура SPRINT [3, с. 218 - 220]. Навчання за цією методикою базується на вивченні немовних предметів засобами іноземної мови, найчастіше – англійської. Організаційно це переважно забезпечується двома викладачами, які об’єднуються для навчання предмета й мови (міждисциплінарна робота). Інколи один професор відповідає за навчання предмета і мови [2, с. 29 – 31].
В основі шведської педагогічної думки поєднані положення Вальдорфської педагогіки та вчення Марії Монтессорі, згідно яким вчитель знаходить своє відображення у вмінні спрямовувати свою діяльність на особистісні потреби та інтереси учнів. Отже, і вимоги до викладача університету відповідні: спрямування на особистість та інтереси студента, стимулювання до самостійності в навчанні.
Навчання іноземним мовам в університетах Швеції побудоване так, що людина не може не вчитися, і це стимулює постійно займатися, удосконалюючи знання. Поточний контроль ведеться постійно, семінари та аналіз прочитаного проводяться щотижня. По кожній навчальній програмі обмежений ліцензований обсяг підготовки, тому існує конкурс. Студент змушений читати книги і прагнути до того, щоб тримати себе на рівні, аби не бути відрахованим із університету.
Висновки. Отже, особливостями організації навчання іноземних мов в університетах Швеції є такі: мультилінгвальний підхід, отримання вузько спеціалізованих знань, можливість варіювання навчальних дисциплін і самостійного складання навчальної програми, ступеневість освіти, практичне застосування знань, наявність постійного поточного контролю знань, кредитна система організації навчання іноземними мовами.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вища освіта у Швеції [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://studera.nu/globalassets/artikelbilder/andra-sprak/pdfsamlingar/ryska-samlad.pdf
2. Кошарна Н. В. Вища педагогічна освіта Швеції у контексті національної розбудови освіти (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / Н. В. Кошарна // ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" – Додаток 1 до Вип. 31, Том VII (49): Тематичний випуск. – К. : Гнозис, 2013. – 550 c. – С. 29–37.
3. Мовчан Л. Г. Використання досвіду Швеції у вітчизняній практиці навчання іноземних мов / Л._Г._Мовчан // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Слов’янськ : СДПУ, 2011. – Спец. вип. 7. – Ч. ІІ. – С. 214–220.
4. Мовчан Л. Г. Професійна модель вчителя іноземних мов для гімназій Швеції / Л. Г. Мовчан // Вісник Черкаського університету. Серія : «Педагогічні науки». – Черкаси, 2009. – Вип. 146. – С. 117–120.
5. Студентські будні в Швеції: Університет Упсала. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hotcourses.ru/study-in-sweden/choosing-a-university/studying-in-sweden-in-uppsala-university/
6. Foreign Language Teaching in Schools in Europe. National description of Sweden. Supplement to the Eurydice study : country reports, 2001. – 15p.
Схожі теми
» ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
» Впровадження інноваційних методик навчання іноземних мов
» ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
» ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У СЕРЕДНЬООСВІТНІЙ ЗАГАЛЬНІЙ ШКОЛІ
» ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ
» Впровадження інноваційних методик навчання іноземних мов
» ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
» ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У СЕРЕДНЬООСВІТНІЙ ЗАГАЛЬНІЙ ШКОЛІ
» ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ
Конференція ІМАД ВДПУ ім.М.Коцюбинського :: Ваша первая категория :: Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень 2015
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
|
|