УДК 378.147.091.33:004.77 С. М. Кирильчук
м. Вінниця, Україна
ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
Постановка проблеми. Соціальні мережі нині займають значне місце в доступному сервісі Інтернет. Під терміном «соціальна мережа» в області інформаційних технологій розуміють інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Це визначення відрізняється від використовуваного в соціології, де під терміном «соціальна мережа» прийнято розуміти соціальну структуру, що складається з групи вузлів, якими є соціальні об'єкти, та зв’язків між ними. Сайт являє собою автоматизовану соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних спільним інтересом.
На початку свого створення соціальні мережі (web 1.0 та web 2.0) надавали лише можливості для комунікації користувачів між собою, спілкуванні з друзями та знайомими, сьогодні ж спостерігається розширення функціональних можливостей соціальних мереж (web 3.0). Створюються нові можливості для бізнесу, що дозволяють вивчати потреби потенційних споживачів, формувати канали комунікації та просувати продукцію; активно відбувається процес використання соціальних мереж у політиці, медицині та ін.
Аналіз попередніх досліджень. Проаналізувавши публікації щодо соціальних мереж, визначено, що у роботах Малицької І. Д., Остапенко М. А., Іванюк І. В., Литвинової С. Г. та ін. обґрунтовано питання використання освітніх соціальних спільнот викладачами і вчителями з метою обміном досвідом. Зарубіжні та вітчизняні дослідники: Думанський Н. О., Голощук Р. О., Гуревич Р. С., Івашньової С. В., Кадемія М. Ю., Климен-ко О. А., Ломакін Д. С., Патаракін Е. Д., Фещенко А. В., розглядають можливості впровадження соціальних мереж у навчальний процес з метою надання освітніх послуг. Однак проблема використання соціальних мереж для освітніх цілей, не стала доступною для широких кіл, а їх освітні можливості залишаються малодослідженими і тому ця проблема є актуальною.
Метою статті є аналіз можливостей та шляхів застосування соціальних мереж у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в галузі комп’ютерних технологій.
Виклад основного матеріалу. Слід пам’ятати, що соціальні мережі є порівняно новим явищем, яке здобуло всесвітню популярність в останнє десятиліття, тому в даний момент вони переживають не лише стадію піку популярності, але й стадію швидкого розвитку. У зв’язку з цим визначимо: які найбільш популярні мережі у студентів педагогічного ВНЗ; розглянемо декілька найпоширеніших соціальних мереж; проаналізуємо сервіси, які пропонують соціальні мережі з метою визначення шляхів застосування їх для підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в галузі комп’ютерних технологій.
Основними показниками привабливості мереж є: популярність, безкоштовна реєстрація, можливість вибору мови сайту, безкоштовні послуги, наявність чату. Для дослідження нами було обрано дві соціальні мережі: Facebook та ВКонтакті, які мають, згідно статистичних даних, найбільше поширення серед студентів ВНЗ, зокрема й педагогічних.
Facebook. У 2004 р. в США було створено одну з найбільших у світі соціальних мереж Facebook (https://www.facebook.com). Світовою громадськістю цю мережу визначено як одну з найбільш популярних за програмним забезпеченням. Мережа постійно розширює свої функціональні можливості і додає нові сервіси. Більшість користувачів: студенти, молодь. Мережа надає можливість викладачам і вчителям вводити навчальні курси, а навчальним закладам створювати закриті корпоративні спільноти з конкретної цільової аудиторії.

ВКонтакті. У 2006 р. в Російській Федерації створена соціальна мережа ВКонтакті (http://vk.com), яка є першою за популярністю на території Білорусії, другою – в Російській Федерації і третьою – в Україні. Більшість сервісів є подібними до сервісів мережі Facebook. Цією мережею користуються навчальні заклади, розміщуючи в розклад занять, навчальні завдання тощо. В мережі утворено чимало тематичних груп окремих навчальних закладів, членів гуртків, учасників формальних та неформальних об’єднань (ці групи можуть бути закритими і відкритими). Сформовано безліч груп з метою запрошення на зустрічі однокласників, студентів, колег, однодумців. В подальшому на цих сторінках розміщають фотографії, звіти, відеоролики, відзняті на цих зустрічах, мультимедійні слайд–шоу про проведення заходів. Значна частина користувачів є студентами.
Сервіси Facebook надають право користувачам самостійно створювати контент, змінювати його та управляти зв’язками між своїми та чужими публікаціями.

Соціальні мережі Facebook та ВКонтакті надають можливість реалізувати синхронне та асинхронне спілкування між користувачами.
Більшість соціальних мереж орієнтовані на різну цільову аудиторію – молодь шкільного та студентського віку (ВКонтакті), студентську аудиторію (Facebook), користувачів трохи старшого віку (Однокласники), наукову спільноту (SciWorld) та ін. [1, c. 16].
Вже звичними стало застосування комунікативних засобів спілкування у системі взаємовідносин «викладач – студент», таких як: листування за допомогою електронної пошти, електронні журнали, практикуми [2, c. 406]. Проте застосування соціальних мереж у навчальній діяльності дозволяє учасникам мережі створювати мережевий навчальний контент, надає можливість виконувати групові завдання, застосовуючи такі додаткові опції як форуми, коментарії, опитування, голосування; спрощує процес обміну інформацією і передбачає реалізацію принципу безперервної освіти (див. рис. 3). Створюються передумови для формування професійних компетенцій студентів як майбутніх управлінців: навики взаємодії, самоорганізації, формування здатності до креативного мислення.

Зазначимо, що соціальні мережі визначаються знаними науковцями А. М. Пелещишином, Ю. О. Сєровим, О. Л. Березко, як: «Інтернет сервіс (Social networks service) – сайт, який дозволяє зареєстрованим на ньому користувачам розміщувати інформацію про себе і спілкуватися між собою, встановлюючи соціальні зв’язки» [3, с. 90]. Контент на цьому сервісі створюється безпосередньо самими користувачами. За допомогою сервісів соціальної мережі учасники створюють віртуальні спільноти (англ. virtual communities, e-communities), новий тип спільнот, які виникають і функціонують в електронному просторі.
Використання соціальних мереж в навчально-виховному процесі ВНЗ сприяє обміну інформацією, підвищує мотивацію студентів у навчальній діяльності, стимулює розвиток творчих здібностей і пізнавальних інтересів. Всі ці чинники позитивно впливають на формування компетенцій у сфері ІКТ. Не варто забувати і про такий важливий момент освітнього процесу, як зв’язок педагога і батьків. В умовах сучасного життєвого ритму батьки не завжди мають можливість бути в курсі всіх подій. Соціальні мережі дають можливість безпосередньої участі в освітньому процесі, в управлінні, в оцінці якості освіти, в обговоренні та створенні проектів, концепцій, які визначають стратегію розвитку освіти в Україні.
Як зазначає академік Р. С. Гуревич, використання соціальних мереж у навчально-виховному процесі ВНЗ має низку переваг [4, с. 30]:
– обмін відомостями, спілкування між групами, які знаходяться на відстані;
– реалізація творчого потенціалу;
– читання та коментування новин, різноманітних відомостей, матеріалів;
– обговорення різноманітних питань і тем;
– опублікування і отримання потрібних відомостей про розклад занять, навчання, завдання та ін.;
– значний діапазон сервісів, різноманітність форм комунікації (опитування, голосування, форуми, коментарі, підписки, відправка персональних повідомлень та ін.), обмін цікавими і корисними посиланнями на інші ресурси;
– можливість групової діяльності, спільне планування і наповнення навчального контенту, власних електронних освітніх ресурсів;
– постійна взаємодія студента і викладача в мережі у зручний для них час, та для організації індивідуальної роботи з кожним студентом;
– наявність мобільної версії сторінок, що допомагає студенту і викладачу у зручний час та місці з будь якого пристрою (мобільний телефон, планшет, нетбук, ноутбук, смартфон тощо), що має підключення до Інтернет–мережі зайти на власну сторінку.
Разом з тим, перебування користувачів у соціальних мережах має негативні сторони: малофункціональна система пошуку нових друзів, швидке звикання до необмеженого перебування у мережі, погіршення стану здоров’я (втрата зору, порушення біоритму в організмі внаслідок недосипання, розлад нервової системи тощо), спілкування у віртуальних мережах не замінює людського спілкування та справжніх емоцій і відчуттів тощо [5, с. 86].
Виходячи із зазначеного вище, ми визначили основні характеристики функціонування соціальних мереж: ідентифікація особи – відомості про особу (навчальний заклад, дата народження, улюблені книги, фільми та ін.); присутність на сайті – можна дізнатися, хто з користувачів в даний момент є в мережі, і долучитися до спілкування; статус стосунків між користувачами – визначення стосунків між користувачами (друзі, члени родини, однокласники та ін.); комунікація в мережі – спілкуватися з кількома користувачами мережі синхронно та асинхронно (особистого і групового спілкування, коментарів і оцінок фото, відео, рефератів, есе тощо); міні-групи – можна створити в середині соціальної мережі об’єднання за інтересами; обмін матеріалами – є можливість поділитись з іншими користувачами (документами, фото, відео, закладками, презентаціями, книгами в цифровому форматі тощо).
Висновок. Регулярне використання соціальних сервісів та соціальних мереж з метою організації навчально-виховного процесу сприятиме формуванню культури спілкування у віртуальному середовищі; розвитку комунікативної компетентності, що в подальшому позитивно впливатиме на адаптацію до навчання у ВНЗ та професійної діяльності. Аналіз та узагальнення потребує вже наявний досвід використання вказаних ресурсів у системі вищої освіти. В умовах стрімкого оновлення знань необхідним заходом є активізація діяльності творчих груп викладачів, які мають поширити свою присутність у мережевих спільнотах, виступати ініціаторами їх створення.
Література :
1. Івашньова С. В. Використання соціальних сервісів та соціальних мереж в освіті / С. В. Івашньова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 2. – С. 15-17.
2. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесса / О. А. Клименко // Теория и практика образования в современном мире : материалы Междунар. науч. конф. (г.Санкт-Петербург, фев. 2012 г.). – С.-Пб. : Реноме, 2012. – С. 405-407.
3. Пелещишин А. М. Процеси управління інтерактивними соціальними комунікаціями в умовах розвитку інформаційного суспільства [Текст]: монографія / А. М. Пелещишин, Ю. О. Сєров, О. Л. Березко, О. П. Пелещи-шин, О. Ю. Тимовчак-Максимець, О. В. Марковець. – Львів : Видавництво Львівська політехніка, 2012. – 368 с.
4. Гуревич Р. С. Формування освітнього інформаційного середовища для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах : [монографія] ; за заг. ред. доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Р. С. Гуревич. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015. – 426 с.
5. Радкевич О. П. Конфіденційність персональної інформації педагогічних працівників ПТНЗ під час інформаційно-аналітичної діяльності в мережі Інтернет / О. П. Радкевич // Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук. пр. – Львів : ЛДУ БЖД, 2015. – [Вип. 4, част. 2.]. – С. 85-87.

Анотація
У статті розглянуто застосування соціальних мереж у процесі підготовки майбутніх педагогів професійного навчання в галузі комп’ютерних технологій.
Ключові слова: соціальна мережа, інтернет-технології, навчально-виховний процес, Facebook, ВКонтакті.

Аннотация

В статье рассмотрено применение социальных сетей в процессе подготовки будущих педагогов профессионального обучения в области компьютерных технологий.
Ключевые слова: социальная сеть, интернет-технологии, учебно-воспитательный процесс, Facebook, ВКонтакте.

Annotation

In the article the use of social networks in the preparation of future teachers of vocational training in computer technology.
Keywords: social networking, internet technology, the educational process, Facebook, VKontakte.