УДК 378.016:502.51(26)
А.В Дуля, м. Херсон, Україна
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСОБИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СУДНОВИХ МЕХАНІКІВ
У статті доведено важливість технологічного підходу до формування екологічної компетентності в професійній підготовці майбутніх фахівців морської галузі. Визначено сутність інтерактивних методів навчання екології.
Ключові слова: інтерактивні методи навчання, технології навчання, технологічний підхід.
Одним з найактуальніших завдань реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості, яка готова до постійної самоосвіти, модернізації професійної кваліфікації, ділової комунікації, дій у нестандартних і невизначених ситуаціях; може приймати відповідальні рішення, критично мислити, управляти поведінкою і діяльністю; здатна оволодівати навичками роботи з різними джерелами інформації; проявляти ефективну поведінку в конкретному середовищі, в умовах стресогенних факторів тощо [7].
Оновлення змісту освіти вищих навчальних закладів вимагає розроблення та наукового обґрунтування змісту і методики організації навчально-виховного процесу. Наслідком таких пошуків є поява нових технологій навчання. А тому, зростає роль учителя в сучасному суспільстві. Від освітян вимагають високого професіоналізму, постійного удосконалення знань, умінь і навичок, володіння сучасними технологіями навчання і виховання. Поширеною є думка, що майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему «учень – технолог – учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання [5, с. 22].
Використання інноваційних педагогічних технологій формує професійні уміння проектувати, конструювати процес навчання та аналізувати його результати. Саме підвищення ефективності навчального заняття – одна з найактуальніших задач удосконалення якості навчально-виховного процесу.
Запровадження нових технологій навчання у педагогічну практику відображено у працях зарубіжних вчених Б. Блума, Д. Брунера, Дж. Керола, С. Сполдінга, Д. Хамбліна, Ю. Бабанського, В. Беспалька, П. Гальперина, Н. Щуркової, М. Ераут та українських науковців А. Алексюка, В. Бондара, В. Вонсович, В. Лозової, І. Підласого, А. Фурмана та ін. У сфері педагогічної теорії і практики інтерактивні методи навчання розглядають такі вчені: В. Андрющенко, І. Богданов, С. Бондар, С. Гончаренко, І. Дичківська, В. Лозова, С. Пальчевський, О. Пехота, О. Пометун, О. Савченко, Г. Селевко, П. Сікорський, В. Химинець. Розробленням концепцій педагогічної майстерності займалися В. Сластенін, І. Зізюн, Н. Кузьміна, Л. Рувінський, Н. Тарасевич.
Мета нашої статті полягає у розгляді нових інноваційних педагогічних технологій майбутніх суднових механіків при формуванні екологічної компетентності.
Сьогодні суспільство потребує випускника, який не лише оволодіває знаннями, а й виявляє свідоме ставлення до природи, вміє приймати правильні рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля. Це вимагає взаємодії особистості з природою на основі певних екологічних знань. Такі знання в першу чергу необхідні майбутнім фахівцям морської галузі.
Морський торгівельний флот є однією з найбільш розвинених галузей світової економіки. Специфіка роботи на судах у морі потребує постійного володіння сучасним, технічним обладнанням, що зумовлює поліпшення якості фахової підготовки морських фахівців на основі запровадження в навчальний процес морських навчальних закладів новітніх технологій.
У педагогічній теорії наявна велика кількість характеристик і визначень педагогічних технологій. Слід погодитися з тим, що педагогічна техніка – це напрям в педагогіці, який має, за словами В. Беспалько, «чисто прикладне, практичне продовження загальної дидактики та педагогіки в цілому» [3]. На думку Б. Ліхачова педагогічна технологія – це сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; за словами І. Волкова – це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання [2, с. 45]. Під технологією навчання можна розуміти комплекс форм, основних, допоміжних методів і засобів, які пов’язані з проектуванням, організацією та проведенням навчального процесу, що забезпечують досягнення запланованого результату.
Для аналізу методів організації та проведення навчальних занять при формуванні екологічної компетентності у курсантів морських навчальних закладів, передусім, варто враховувати особливості традиційних та інноваційних методів. Разом із тим, питання має і більш широкі межі. Зокрема йдеться про необхідність вивчення механізмів функціонування методів, що забезпечують організацію й проведення навчальних занять. Більшість вчених вважає педагогічну технологію цілісною педагогічною системою, складовими якої є цілі, зміст, методи, засоби та послідовність дій суб’єктів і об’єктів навчально-виховного процесу. Якщо раніше її функції зводилися до обслуговування процесу навчання, то нині педагогічна технологія претендує на провідну роль у плануванні, організації процесу навчання, в розробці методів і навчальних засобів [5, с. 12]. Аспект практичної реалізації сучасних педагогічних технологій на навчальному занятті в морському коледжі залишається актуальним. Використання нових освітніх технологій навчання передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань студентів, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати.
М. Кларін вважає процес технологізації освіти результатом застосування системного підходу в педагогіці [4]. Методи навчання є системними об’єктами, які об’єднують ряд взаємопов’язаних дій вчителя й учнів, спрямованих на виконання освітньої, розвиваючої, виховної і контролюючої функцій. Учитель має розуміти суть різних підходів до класифікації методів, аби вдало й ефективно використовувати їх у навчально-виховному процесі залежно від дидактичної мети і функціональної спрямованості.
Формуванню екологічної компетентності у курсантів морських навчальних закладів допомагає метод проектів, спрямований на здобуття знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою. Проектування – це специфічний індивідуально-творчий процес, який потребує від кожного нових рішень, і водночас – це процес колективної творчості викладача і студентів [6]. Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, дослідження та розробки оптимальних шляхів створення проектів, їх захист і аналіз результатів.
Цей метод понукає вирішувати проблеми, які потребують певної суми знань курсантів; розвиває критичне мислення, навички роботи з інформацією; допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання. Він сприяє розвитку специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого пошуку.
У контексті екологічної підготовки майбутніх моряків особливе місце має цілеспрямоване виховання екологічно грамотних і відповідальних людей, що постійно та систематично поповнюють свої знання. Зазвичай, екологічний проект використовують при проведенні підсумкових занять або як індивідуальне навчально-дослідницьке завдання. Робота над такими проектами у курсантів іноді викликає труднощі, тому що в них недостатня база знань та умінь інформаційного пошуку, а також відсутній досвід використання дослідницьких методів в обробці інформації.
На нашу думку, використання методу проектів у навчальному процесі при формуванні екологічної компетентності майбутніх фахівців морської галузі дозволяє розвивати логічне та критичне мислення, поглиблює знання курсантів під час самостійної роботи над проектом, забезпечує засвоєння навчального матеріалу на особистому рівні завдяки осмисленню самостійно здобутої інформації.
Також проектна діяльність сприяє розвитку пізнавальної активності курсантів, дослідницьких умінь та навичок інтеграції екологічних знань, отриманих з різних джерел. Таким чином, на метод проектів в освіті покладено велику роль, пов’язану з можливістю організовувати продуктивну навчальну діяльність, зокрема й самостійну роботу, розвивати вміння і навички практичного вирішення життєво важливих завдань.
Одним з ефективних засобів екологічного виховання є ділова гра, яка сприяє підвищенню екологічної культури курсантів. Курсант розвиває свою індивідуальність через спільне вирішення екологічних завдань, застосування життєвого досвіду та отриманих теоретичних знань. Слід зазначити, що ділова гра є методом пошуку нових способів її виконання, і методом ефективного навчання, оскільки знімає суперечність між абстрактним характером навчального предмета і реальним характером професійної діяльності [1, 4].
Необхідно запропонувати курсантам різнорівневий підхід до вирішення екологічних проблем, тобто навчити їх розглядати проблему з різних точок зору. Це дозволяє не тільки осягнути багатогранність екологічних питань, але й розширити межі світосприйняття, підвести до глобального, планетарного мислення. Застосування ділових ігор під час навчання дає змогу максимально наблизити навчальний процес до практичної діяльності, врахувати реалії сьогодення, вчить приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, отримувати результати в досить обмежений час. У спеціально створених умовах курсант «проробляє» найрізноманітніші життєві ситуації, які дають йому змогу сформувати світоглядну позицію, відстояти свою позицію, прийняти правильне рішення.
Ділову гру використовують для засвоєння нового та закріплення старого матеріалу, вона дає можливість курсантам засвоїти навчальний матеріал з різних позицій. Екологічний стан Світового – океану найважливіша проблема сьогодення. Головне завдання майбутніх фахівців морської галузі полягає у збереженні оточуючого середовища. Тому, вивчення нормативного документу Конвенція «MARPOL 73/78» методом ділової гри дає можливість закріпити навчальний матеріал лекційних і практичних занять та наблизити курсантів до відтворення реальних подій у морі при виконанні професійної діяльності.
Отже, ділова гра належить до активних методів навчання, які забезпечують активну творчу діяльність курсанта, розвивають критичне мислення, створюють умови для підвищеної мотивації та емоційності та сприяють формуванню екологічної компетентності.
Для розвитку комунікативних навичок курсантів та більш ефективнішого використання їх творчого потенціалу застосовують метод «мозкового штурму». Він заохочує учасників пропонувати нові й оригінальніші ідеї, завдяки забороні критичних зауважень з боку викладача чи інших членів групи на стадії генерації ідеї. На цій стадії увага концентрується тільки на кількості ідей, а не на їх якості. Після стадії первинної генерації, запропоновані курсантами ідеї можна згрупувати, оцінити, відкласти для подальшого їх вивчення, а також відібрати ті ідеї які є найбільш ефективними для розв’язання конкретного завдання.
Проте, метод «мозкового штурму» має деякі недоліки. Він може виявитися не дуже ефективним у випадку, коли групою будуть відібрані лише найбільш вдалі й оригінальні ідеї, а решта не знайдуть свого застосування. Це звичайно, іноді ображає курсантів.
Останнім часом найбільшого поширення набувають тренінги. Тренінг, як форма навчання, має істотні переваги над іншими формами та видами навчання і вимагає від курсантів не тільки знань, але й умінь застосувати свої знання у практичні діяльності. У порівнянні з традиційними методами навчання, тренінг як активна форма навчання, максимально наближений до реальної практичної діяльності та є імітаційним методом. Учасники тренінгу виступають у тих чи інших ролях і діють відповідно до статусу своєї ролі. Кожний курсант має можливість брати участь у колективному взаємодоповнюючому процесі навчального пізнання. Перед кожним курсантом стоїть конкретне завдання, від виконання якого залежить успіх цілої групи.
Таким чином, застосування технологічного підходу до формування екологічної компетентності розкриває широкі можливості для професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Зміст професійної освіти у вищих навчальних закладах морського профілю має відповідати позитивному запланованому результату й розкриватися у процесі виконання послідовних взаємопов’язаних технологічних дій, які спрямовані на формування екологічної компетентності курсантів. Лише за таких умов навчання буде якісним і продуктивним.
Використання інтерактивних методів навчання (тренінг, мозковий штурм, ділова гра та метод проектів) сприяє значному підвищенню ефективності навчання і виховання, забезпечуючи узгодженість дій, активізацію взаємодопомоги між курсантами. Застосування таких методів навчання вимагає додаткової, глибокої, ґрунтовної підготовки викладача. Адже, сучасному викладачу вищої школи необхідно орієнтуватися в широкому спектрі технологій навчання. Проблема синтезу методів на рівні технологій навчання екології не вичерпується викладеним матеріалом у цій статті. З огляду на актуальність та важливість проблеми технологічного підходу, необхідним є подальше теоретичне опрацювання її аспектів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Атаманова Р. И. Деловая игра: сущность, методика конструирования и проведения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.indepsocres.spb.ru/home.html / Р. И. Атаманова, Л. Н. Толстой // Центр незалежний соціологічних досліджень.
2. Берестова Л.О. Новые образовательные технологии в учебном процессе // Телекоммуникации и информатизация образования. – 2002. – № 6. – С. 46-47.
3. Беспалько В.М. Слагаемые педагогической технологии. М., 1989. С 11.
4. Кларин М. В. Развитие «педагогической технологии» и проблемы теории обучения / М. В. Кларин // Советская педагогика. – 1984. – № 4. – С. 117-122.
5. Подранецька Н. Застосування проектних технологій на уроках української мови та літератури як один із напрямків розвитку мовної особистості / Н. Подранецька // Українська мова і література в школі. – 2006. № 4. – С. 22-25.
6. П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі : навч.-метод. посіб. [для студ. та магістрантів вищої школи] / Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 55 с.
7. Розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління: проблеми та перспективи : мат. кругл. ст. в рамках виставки «Інноватика в освіті України» ; відп. за вип. : С.Г. Кіндзерська. // К. : Київ, 2010. – 37 с.
А.В. Дуля, Херсон, Украина
ИНТЕРАКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯ КАК СРЕДСТВА ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ПОДХОДА К ФОРМИРОВАНИЮ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СУДОВЫХ МЕХАННИКОВ
В статье выделена важность технологического подхода к формированию экологической компетентности в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов морской отрасли. Определена сущность интерактивных методов обучения экологии.
Ключевые слова: интерактивные методы обучения, технологии обучения, технологический подход.
A.V. Dulia, Kherson, Ukraine
INTERAKTIVE LEARNING METHODS AS THE MEANS OF FUTURE ENGINCENS ECOLOGICAL COMPETENCT FORMATION TECHNOLOGICAL APPROACH
In this article if indicates the importance of the technological approach in the future marine specialists professional training. If determines the basic of interactive method of ecology learning.
Key words: interactive methods of learning, educational technologies, technological approach.