УДК [378.147:004.77]¬-¬047.22 Б.В. Павлюк, Вінниця, Україна

Формування професійної компетентності майбутніх вчителів початкових класів засобами мережевих технологій
Постановка проблеми. Упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітню систему України і формування єдиного інформаційно-освітнього середовища – одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. На думку В. Кременя, «інформаційно-комунікаційні технології є тим технологічним базисом, на якому потрібно забезпечувати всім громадянам нашої країни рівний доступ до знань» [1]. Це дає підстави говорити про широке застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчально-виховному процесі закладів освіти нашої країни. Останнім часом особливо мережні технології набули широкої популярності серед користувачів і суттєво впливають на комунікацію між студентами і викладачами, учнями та вчителями. Спільна робота з документами, обговорення тем у блогах і на форумах дозволяє залучати й мотивувати до навчальної діяльності студентів та учнів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід в освіті широко досліджуються О. Локшиною, О. Овчарук, А. Хуторським, Л. Хоружою та ін. Проблеми використання мережевих технологій вивчали Р. Гуревич, М. Жалдак, Н. Морзе, В. Андрущенко та ін.
Мета статті: розглянути підготовку вчителів початкових класів до майбутньої професійної діяльності засобами мережевих технологій.
Виклад основного матеріалу.
Нині учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які одержують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, Інтернет, різноманітною навчальною й науково-популярною літературою тощо. Це вимагає підготовки педагогів, здатних орієнтуватися у численних потоках інформації, критично ставитись до неї, мати змогу створювати, обробляти й передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватись в особистісному і професійному плані до вимог розвитку інформаційного суспільства.
Процес формування компетентності майбутнього вчителя початкових класів є неперервним і здійснюється під час вивчення всіх дисциплін психолого-педагогічного та загальноосвітнього циклів, а також на всіх етапах професійного становлення фахівців з дотриманням наступності у змісті, формах і методах навчання. На нашу думку, одним із ефективних шляхів формування компетентності майбутніх учителів початкової школи в коледжах є використання на всіх етапах ІКТ.
Рішенням даної проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів в коледжах, а саме – формування компетентності майбутнього вчителя початкових класів засобами мережевих технологій. Крім того для успішного застосування мережних ресурсів й оптимізації навчально-виховного процесу нині необхідним є дослідження основних напрямів застосування мережевих технологій на різних етапах навчального процесу під час підготовки майбутніх вчителів початкових класів.
Проведений аналіз літератури [4;5] показав, що поняття «компетентність» вчені тлумачать по-різному. Аналізуючи різні визначення поняття «професійна компетентність вчителя», нами зроблено висновок що: професійна компетентність учителя – це сукупність різнобічних знань і практичних навичок, які допомагають успішно виконувати педагогічну діяльність.
На нашу думку компетентність учителя початкових класів може визначатись як сукупність його особистісних якостей, загальної культури й кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких у педагогічній діяльності дає оптимальний результат.
Проаналізувавши праці [3;4] ми погоджуємось з думкою що компетентність визначається як властивість особистості і розділяється на декілька видів, на яких базується зрілість людини в професійній діяльності:
• соціально-психологічну компетентність, що визначається як властивість індивіда ефективно взаємодіяти з людьми, які її оточують у системі міжособистісних відносин (уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях, обирати адекватні способи спілкування тощо);
• комунікативна компетентність – конгломерат знань, вербальних і невербальних вмінь та навиків спілкування;
• професійно-педагогічна компетентність, як здатність до продуктивного спілкування в умовах, що визначені педагогічною системою.
Основними елементами професійно-педагогічної компетентності є наступні:
а) спеціальна і професійна компетентність в сфері дисципліни, яка викладається;
б) методична компетентність в сфері способів формування знань, вмінь та навичок;
в) соціально-психологічна компетентність в сфері процесів спілкування;
г) диференційно-психологічна компетентність в сфері мотивів, здібностей, спрямованості;
д) аутопсихологічна компетентність в сфері достоїнств та недоліків своєї діяльності і особистості [5].
Формування компетентності майбутнього вчителя початкових класів засобами мережних технологій дають можливість викладачу ВНЗ забезпечити простоту в спілкуванні й співпраці всіх учасників навчального процесу; створити соціальні спільноти для колективного спілкування й обміну знаннями; реально впровадити особистісно-орієнтовані технології навчання, впровадити особистісно-орієнтовані технології навчання за умов докорінної зміни ролі викладача. Широке застосування мережних технологій особливо дозволяє оптимізувати навчально-виховний процес підготовки учителів початкової школи.
Проведений нами аналіз робіт науковців (М. Жалдак, Р. Гуревич, Ю. Дорошенко) показує, що в основу застосування мережних ресурсів у навчально-виховному процесі покладено подані нижче дидактичні функції, які майбутній вчитель початкових класів має знати:
1. Створення сприятливих організаційно-методичних умов для навчальної діяльності:
– реалізація принципу наочності: демонстрація динаміки процесів, що
вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей ((малюнки, фоторепродукція картин, живопису, архітектури та інших фотозображень навколишнього світу), умовно-графічні засоби (таблиці, схеми, блок-схем, графіки, діаграми, організаційні діаграми, карти тощо), сучасні мультимедіа (аудіо- і відеофрагменти, анімація));
– управління навчальною інформацією;
– моделювання й імітація процесів, що вивчаються і досліджуються, явищ з переходом у «реальність – модель» і навпаки;
– створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в навчальній діяльності, забезпечення доступу до навчальної інформації;
– створення стійкого пізнавального мотиву;
– багатопланове здійснення принципу єдності навчання й виховання;
– принцип диференціації й індивідуалізації навчання.
2. Покращення психолого-педагогічних умов навчальної діяльності:
– створення зацікавленості (за рахунок відображення засобів програм або вміщення в неї ігрових ситуацій);
– забезпечення адекватного емоційного стану учнів.
3. Реалізація змісту освіти в умовах інформатизації освіти.
4. Управління навчальною діяльністю і формування структури світоглядних, поведінкових і творчих якостей [6].
На основі аналізу світового досвіду застосування ІКТ у навчальному процесі виділяються такі типи сценаріїв, за якими може проходити навчання на базі мережних технологій з якими нам важко не погодитись:
1. Застосовувати мережні технології на занятті. Такий сценарій є найпоширенішим й активно застосовується у вищих навчальних закладах. Організація аудиторної, як правило, лекційної роботи за цим сценарієм вимагає наявності апаратного забезпечення, програмного забезпечення, а також відповідної методичної і дидактичної підготовки викладача.
2. Застосування мережних технологій до і після заняття. За таким сценарієм студент відповідно до вимог викладача ознайомлюється з певним матеріалом, виконує завдання у процесі підготовки до заняття, у тому числі й лекційного. Відповідно продовжує працювати з матеріалами, наданими викладачем у електронному вигляді, після закінчення заняття.
3. Застосування мережних технологій на індивідуальному занятті. Кожен студент, який має комп’ютер, підключення до мережі Інтернет, працює індивідуально, виконує завдання самостійно, може обмінюватися повідомленнями з викладачем online.
4. Комплекс. Сценарій, за якого студентам надається цілий спектр можливостей застосування різних мережних технологій. Зручний для студента, але дуже трудомісткий з точки зору розробки і супроводу для викладача. Поєднує у собі попередні три сценарії застосування мережних технологій у навчально-виховному процесі: на занятті, під час підготовки до пари, опрацювання матеріалів, що представлені на сайті й до яких відкрито доступ студентам, комп’ютерне тестування і т. ін. [7, с. 100].
Висновки
Отже, формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами мережевих технологій, як особистості, грає значущу роль у майбутній підготовці та проведенні цікавих уроків та позакласних виховних заходів, заохоченні молодшого школяра до пізнавальної діяльності та навчання. Таким чином майбутні вчителі початкових класів має знати та вільно володіти на практиці інформаційно-комунікаційними технологіями та безпосередньо мережевими технологіями.

Анотація
В статті розглянуті питання формування професійної компетентності майбутніх вчителів початкових класів засобами мережевих технологій. Застосування мережних технологій у навчально-виховному процесі під час підготовки майбутніх вчителів початкових класів.
Ключові слова: компетентність, мережеві технології, інформаційно-комунікаційні технології, майбутній вчитель початкових класів.
Аннотация
В статье рассмотрены вопросы формирования профессиональной компетентности будущих учителей начальных классов средствами сетевых технологий. Применение сетевых технологий в учебно-воспитательном процессе при подготовке будущих учителей начальных классов.
Ключевые слова: компетентность, сетевые технологии, информационно-коммуникационные технологии, будущий учитель начальных классов
Summary
The article deals with the formation of professional competence of future primary school teachers by means of networking. The use of network resources in the educational process in the preparation of future primary school teachers.
Keywords: competence, network technology, information and communication technology, future primary school teacher.
Список використаних джерел
1. Кремень В. Г. Суспільство знань і якісна освіта / В.Г. Кремень // Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта». – № 13–14.
2. Професійна освіта: Словник: навч. посібник / уклад. С. У. Гончаренко та ін. ; за ред. Н. Г. Ничкало. – К. : Вища шк., 2000. – С. 149.
3. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М. : Высш. шк., 1990. – С. 90.
4. Скворцова С. О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття / С. О. Скворцова // Наука і освіта. – 2009. – №4. – С. 93-96.
5. Кухначева А. І. Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів. // А. І. Кухначева // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти // Харків, 2012 С.50-57.
6. Дорошенко Ю. О. Дидактичні функції мультимедійних технологій навчання у початковій школі / [Ю. О. Дорошенко, М. М. Левшин, Ю. С. Мельник, В. Ю. Савченко] // Праці другої Всеукраїнської конференції молодих науковців «Інформаційні технології в науці та освіті». – Черкаси : ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2000. – С. 90-91.
7. Петухова Л. Є. Інформатичні компетентності майбутнього вчителя початкових класів (в моделі трисуб‘єктної дидактики) : навчально-методичний посібник. – Херсон : Херсонський державний університет, 2010. – 524 с.