УДК 378.048.2:004
Коліжук Г.В.
м. Вінниця, Україна
ПЕРСОНАЛЬНИЙ ВЕБ-САЙТ ВЧИТЕЛЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Постановка проблеми. Певний час у системі радянської, а потім і вітчизняної освіти панував підхід, який ґрунтувався на здобутті майбутнім фахівцем лише відповідних знань з певної предметної галузі, а його творчість, досвід, прагнення до самоосвіти залишалися на другорядних позиціях. Безумовно, конкретні предметні знання не можна зовсім виключати з освіти майбутнього фахівця, але головним завданням української освіти, як зазначається в державній національній програмі „Освіта (Україна XXI століття)”, є розвиток всебічно розвиненої та обдарованої особистості, забезпечення можливостей для її постійного духовного та культурного самовдосконалення та розвитку. Ключова відмінність компетентнісного підходу полягає в тому, що передаються не „готові знання”, а прослідковуються умови походження цього знання [5, c. 24].
Перехід до компетентнісного підходу потребує опрацювання нового теоретичного базису, ідентифікації понятійного фонду європейської педагогічної термінології, узгодження з вітчизняною наукою, врахування необхідності запропонувати практиці ієрархію вимог до освітніх результатів, які б слугували їх об’єктивною оцінкою і були зрозумілими всім учасникам навчального процесу [1, c. 48].
Аналіз попередніх досліджень. Питання основ компетентнісно орієнтованої освіти у своїх працях висвітлювали В. Байденко, Н. Бібік, Л. Карпова, І. Зимня, Н. Кузьміна, А. Маркова, О. Пометун, О. Савченко, В. Сластьонін, Л. Паращенко, Л. Хоружа, А. Хуторський та ін. На розвиток професійної компетентності вчителів звертали увагу А. Воєвода, О. Нікулочкіна, К. Осадча, Н. Глузман, Л. Шевчук та ін. Проблемами впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему післядипломної педагогічної освіти займались О. Адаменко, Л. Васильченко, І. Воротникова, О. Когут, Ю. Линник, Н. Морзе, Є. Полат, О. Спірін, П. Стефаненко та ін. Проте роль сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку професійної компетентності вчителя у системі неперервної освіти нині ще мало вивчене.
Метою статті є виокремлення позитивних та негативних аспектів впливу ведення персональних веб-сайтів на розвиток професійної компетентності вчителя у системі неперервної педагогічної освіти.
Виклад основного матеріалу. У сучасному світі компетентнісний підхід є шляхом оновлення освітньої сфери більшості розвинутих країн, а саме: Австрії, Великої Британії, Канади, Литви, Латвії, Нової Зеландії, Німеччини, Румунії, Угорщини, Франції та ін. Науковці пояснюють це тим, що саме життєво важливі компетенції дають змогу особистості орієнтуватись в інформаційному просторі, суспільстві, професійній сфері, займатися самоосвітньою діяльністю та ін.
Таким чином, виникає актуальне питання удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників та керівних кадрів відповідно до нових освітніх потреб. Необхідність безперервного підвищення кваліфікації педагогів в умовах модернізації вітчизняної системи освіти та післядипломної зокрема, актуалізувала проблему розвитку професійної компетентності педагогів. Ця актуалізація обумовлена наступними обставинами:
 в умовах плюралізму важливо, щоб фахівець у галузі дошкільної та шкільної освіти орієнтувався в сучасних науково-педагогічних підходах, принципах, функціях щодо організації процесу навчання; міг не тільки використовувати й адаптувати готові методичні рішення, але й самостійно виконувати експериментальну, дослідницьку науково-методичну роботу;
 саме професійна компетентність педагога забезпечує результативність процесу виховання та навчання дітей, оскільки дозволяє з наукової та практичної точки зору визначати й реалізовувати принципи, зміст, форми, методи і засоби інноваційної діяльності;
 тільки в процесі розвитку професійної компетентності можна сформувати стійкий інтерес педагога до плідної роботи з дітьми, зробити її ефективною, творчою, доцільною [3].
Ми вважаємо професійну компетентність вчителя перш за все інтегративною за своєю природою і погоджуємось з думкою О.Рогульської, яка розглядає професійну компетентність вчителя як „інтегральну характеристику особистості фахівця, що включає знання, вміння й особистісні якості, котрі забезпечують успішне виконання його професійної діяльності” [7, с. 7].
Організувати навчальний процес в інститутах післядипломної освіти нелегко, адже слід враховувати багато факторів: циклічність навчання; неоднорідний склад слухачів за віковими, фізіологічними та психологічними характеристиками; досвід роботи; загальна культура, рівень професійної підготовки тощо. Система підвищення кваліфікації переважно звикла до методів традиційної педагогіки, яка не в силах запропонувати ефективні технології навчання дорослих у відповідності зі специфікою освіти саме цієї категорії слухачів. Сьогодні в інститутах післядипломної педагогічної освіти виконується певна робота з підвищення професійної компетентності вчителів. В останні роки підвищився рівень якості цієї роботи за такими напрямами: кадрове забезпечення процесу післядипломної освіти (збільшення кількості кандидатів та докторів наук у структурах інститутів, залучення професорсько-викладацьких та наукових кадрів інших університетів, провідних фахівців до навчального процесу в системі післядипломної освіти та ін.); організація навчального процесу (певна увага особистісно-орієнтованим технологіям, орієнтація на виконання вчителями професійно-творчої функції, нові форми роботи) тощо. Ми погоджуємось з думкою І.Титаренко, яка вважає, що „подальший розвиток системи післядипломної освіти педагогів повинен відбуватися у напрямах гуманізації, динамічного співвідношення теоретичного і практичного навчання, підвищення інформаційної насиченості змісту освіти, андрагогізації процесу навчання, розвитку післядипломної освіти, що закономірно обумовлено тенденціями суспільного розвитку та розвитку системи неперервної освіти, невід'ємною складовою якої є післядипломна освіта педагогічних кадрів” [8, с. 9].
Нині у системі післядипломної освіти з’явилась тенденція до підвищення рівня комп’ютерної грамотності педагогів. У методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій визначені вимоги до рівня володіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. А саме:
Створювати: текстові документи; таблиці; малюнки; діаграми; презентації.
Використовувати: Інтернет-технології; локальні мережі; бази даних.
Здійснювати: анкетування; діагностування; тестування; пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.
Розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал).
Поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми т. п.) у своїй професійній діяльності [9].
Сьогодні темпи розвитку технологій можна охарактеризувати як надзвичайно стрімкі. Кожного дня з’являються вдосконалені засоби, комплектуючі, програмне забезпечення тощо. К.Годлевська, наприклад, до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносить Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники й підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання) та ін.
1. Інтернет – це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу й оцінювання. Доступ до Інтернету надає можливість майбутньому вчителю підвищити рівень підготовки, якість знань і мотивацію.
2. Мультимедійні програмні засоби використовуються для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за допомогою динамічного представлення процесів, демонстрації фрагментів передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо.
3. Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій, електронні таблиці тощо (тобто те, що входить у пакет програм комп’ютера) використовуються для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання результатів виконання завдань у електронному вигляді.
4. Електронні підручники й посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання й електронної методичної підтримки навчання в класі [4, с. 229-230]. А отже, все більше технологій можна залучити до навчально-виховного процесу.
Особливу увагу варто приділити освітнім он-лайн ресурсам як засобу розвитку професійної компетентності вчителя, зокрема у системі нерепервної освіти. Все більшої популярності серед освітян набувають так звані он-лайн щоденники, персональні сайти або блоги.
Блог (англ. blog, від web log, „мережевий журнал чи щоденник подій”) – це веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються [2]. За даними веб-моніторингової компанії Netcraft станом на 1 січня 2014 року в інтернеті працювали 861 379 152 сайти і персональних блогів. У порівнянні ще на початку 2013 року їх кількість становила близько 630 млн. Це значні цифри, а тому доцільно розглянути позитивні і негативні сторони входження блогів у життя сучасного педагога. Персональні сайти виконують ряд важливих функцій, серед них:
інформаційна (блог як джерело інформації);
комунікативна (знайомство з новими людьми, спілкування);
міжкультурна (знайомство і налагодження контактів з колегами з інших країн)
презентаційна (можливість представити себе і свої досягнення);
об’єднуюча (підтримка та налагодження контактів з колегами з різних міст чи навіть країн, створення груп та клубів за інтересами тощо);
творчої самореалізації (можливість вибору тем, фонів, кольорової гами, шаблону оформлення тощо);
психотерапевтична (зняття емоційного напруження шляхом висловлення власних думок, почуттів, емоцій);
організаційна (організація особистих справ, справ класу шляхом ведення календаря подій та ін.).
С. Лабудько базуючись на своїх дослідженнях виділяє ще й наступні функції блогу:
1. Дидактична функція. Блог дає можливість реалізувати метод рефлексивного навчання шляхом читання статей, їх коментування, перегляд і аналіз аудіо і відео матеріалів, онлайн-дискусії. За допомогою блога можна організувати й управляти навчально-пізнавальною роботою навчаючих, здійснювати контроль навчання й оцінювати його результати.
2. Загальнокультурна (інтелектуальна) функція. У підготовці і пошуку цікавої інформації, фактів і подій, а також у використанні неординарних способів подання матеріалу вчитель (блогер) збагачується новими знаннями, досвідом, зростає його творчий потенціал. Сприяє загальнокультурному розвитку також спілкування як з учнями та їхніми батьками, так і з колегами.
3. Інформаційно-комунікаційна функція. Блог значно розширює коло спілкування вчителів і дає їм можливість спілкуватися з учителями не тільки своєї країни, а й з інших країн.
4. Науково-методична функція. Читання блогів колег викликає в учителів надзвичайно великий професійний інтерес. За допомогою блога можна проводити уроки, семінари, конференції в режимі онлайн. Можливість використання мультимедійних засобів (презентацій, відеофільмів), гіпермедійних засобів (посилання на інші ресурси) і мережної взаємодії учасників навчально-виховного процесу значно розширює творчий потенціал сучасного учителя.
5. Психологічна функція. Блог (онлайн-щоденник) є хорошим засобом для рефлексії. Враховуючи великий інтерес учнів до мережі Інтернет, використання блога є додатковим психологічним стимулом до вивчення предмету.
6. Соціальна функція. Блог є надійним засобом для формування віртуального педагогічного співтовариства, що стимулює взаємодію вчителів під час обміну цікавою інформацією і коментування матеріалів [6, с. 9-10].
Очевидно, що користь блогів доведена практикою багатьох освітян. Та поруч з перевагами, є і ряд проблем впроваження сучасних досягнень у практику навчальних закладів. Їх можна об’єднати у наступні блоки:
1. Матеріально-технічний (потреба у наявності комп’ютерів, постійного доступу до мережі Інтернет тощо).
2. Організаційний (потреба значної кількості часу на етапі проектування та створення блогу, дещо менша – у процесі ведення).
3. Діяльнісний (недостатність знань та практичного досвіду роботи з блогами).
4. Мотиваційний (якість наповнення блогу значною мірою залежить від бажання та потреб вчителя у його веденні).
У Вінницькій академії неперервної освіти у процесі проведення курсів підвищення кваліфікації усіх категорій педагогічних працівників активно проводиться навчання по створенню та веденню персональних веб-сторінок. Такі заняття є доцільними та корисними, про що говорять самі вчителі (за результатами вихідного анкетування). На жаль, обмеженість в часі практичних занять, не дає можливості презентувати усі можливості блогів, а тому значна частина питань залишається для самостійного опрацювання.
Висновки. Персональний сайт вчителя займає важливе місце у сучасній освіті. Як і будь-який освітній продукт, він має ряд переваг і недоліків, проте це не означає, що він не заслуговує на увагу вчителя. Разом з цим, оволодіння педагогом сучасними технологіями та використання їх у професійній діяльності є основою його професійного зростання та розвитку професійної компетентності, зокрема і в умовах неперервної педагогічної освіти. Світ змінюється, технології розвиваються, а нам, педагогам, залишається встигати адаптовуватись до шалених темпів розвитку, щоб реалізувати головну мету кожного педагога – формування особистості, здатної пристосовуватися до постійно змінних вимог життя та суспільства, орієнтуватись у величезних інформаційних потоках, бути активним та навчатися упродовж життя.
Список використаних джерел:
1. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н.М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. –112 с.
2. Блог [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/Блог.
3. Войцехівський М. Розвиток професійної компетентності педагога в умовах інноваційних змін у системі післядипломної педагогічної освіти [Електронний ресурс] / М. Войцехівський // Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція „Інноваційна діяльність педагога в умовах реформування шкільної освіти”. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://conf.kubg.edu.ua/index.php/courses/idpurso/index#.VZ-jA1_tmkp.
4. Годлевська К. В. Формування професійної компетентності майбутніх вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій / К. В. Годлевська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2014. – № 3. – С. 226-232.
5. Кривонос О. М. Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх учителів інформатики в процесі навчання програмування : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 / Кривонос Олександр Миколайович. – Київ, 2014. – 284 с.
6. Лабудько С. П. Блог як засіб розвитку професійної компетентності вчителів / С. П. Лабудько // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2013. – № 6. – С. 9-12.
7. Рогульська О.О. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами сучасних інформаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінниця, 2010. – 22 с.
8. Титаренко І.О. Післядипломна освіта вчителя початкових класів в системі методичної роботи загальноосвітньої школи :автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук : 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”. – К., 2005. – 22 с.
9. Щодо організації навчання вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій : Лист МОНмолодьспорт №1/9-493 від 24.06.11 року [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/19837.
Анотація. Стаття присвячена аналізу проблем підвищення рівня професійної компетентності вчителів у сфері використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі неперервної педагогічної освіти та пошуку шляхів їх розв’язання. Одним із засобів розвитку професійної компетентності педагога є ведення персонального веб-сайту. У статті розглянуто можливі переваги та виникаючі проблеми використання блогів у сфері освіти.
Ключові слова: компетентнісний підхід, професійна компетентність вчителя, інформаційно-комунікаційні технології, блог.
Аннотация. Статья посвящена анализу проблем повышения уровня профессиональной компетентности учителей в области использования информационно-коммуникационных технологий в системе непрерывного педагогического образования и поиска путей их решения. Одним из средств развития профессиональной компетентности педагога является ведение персонального сайта. В статье рассмотрены возможные преимущества и возникающие проблемы использования блогов в сфере образования.
Ключевые слова: компетентностный подход, профессиональная компетентность учителя, информационно-коммуникационные технологии, блог.
Abstract. The article is devoted to the analysis the problems of improving the professional competence of teachers in the use of information and communication technologies in the system of postgraduate pedagogical education and find ways to resolve them. One means of development the professional competence of teacher is keeping a personal Website. This article discusses the possible advantages and challenges of using blogs in education.
Keywords: competence approach, professional competence of teachers, information and communication technologies, blog.