Руда О. Г., м. Вінниця, Україна
УДК 373.5.015.3:51
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Постановка проблеми. Питання активізації пізнавальної діяльності учнів належать до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки, адже це є засобом підвищення результативності навчання учнів. Тому важливим є організація математики в школі так, щоб учням було цікаво на уроці і їхня праця давала високий результат?
Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення математики є однією з проблем сучасної шкільної освіти. Це пов'язане, насамперед, із зниженням інтересу молоді до навчання в цілому, а також з підвищенням ролі математики в різних галузях суспільства.
Від пізнавальної активності учнів під час вивчення шкільного курсу математики залежать результати знань, їхня підготовка до роботи в сучасних умовах, до творчої діяльності. Цей факт потребує реалізації методів навчання, спрямованих на підвищення пізнавальної діяльності школярів у оволодінні знаннями, розвитку їхніх навичок до самоосвіти та творчого використання знань у нових життєвих умовах. Саме через активну творчу діяльність можна досягти міцного засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу, розвитку навичок його творчого використання.
Аналіз попередніх досліджень. Питанням активізації пізнавальної діяльності учнів присвячені праці психологів (Л.С. Виготський, Г.І. Щукін та інших), педагогів (О.І. Білецький, О.Ф. Музиченко, Б.Г. Грінченко та інших), методистів (О.С. Дубинчук). На даний час розроблені технології та методики, що сприяють підвищенню інтересу учнів до пізнавальної діяльності учнів під час вивчення різних предметів [3, с.7].
Науковцями виділяються різні рівні пізнавальної активності учнів. У своїх дослідженнях О.С. Дубинчук встановила такі рівні пізнавальної активності:
• репродуктивно-повторювальна активність, за допомогою якої досвід діяльності однієї людини накопичується завдяки досвіду іншої;
• пошуково-виконавча активність, яка передбачає такий ступінь самостійності учнів, яка дозволяє зрозуміти задачу та відшукати засоби її розв'язання без сторонньої допомоги;
• творча активність, яка дозволяє учню самостійно ставити певну задачу та вибирати нешаблонні, оригінальні шляхи її розв'язання.
Автор підкреслює, що ці рівні не ізольовані, а взаємопов'язані. Вони можуть співіснувати, відповідаючи шкільному віку.
Проте в науково-методичних розробках бракує комплексного узагальнення сучасних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.
Мета статті. Визначити сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики та розробити методичні рекомендації щодо організації навчального процесу при застосуванні певних прийомів.
Виклад основного матеріалу. Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що активізували б вплив на процес засвоєння знань, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань [1, c.4].
Повноцінна навчально-пізнавальна діяльність містить такі складові: орієнтувальну, усвідомлювальну, виконавчу, контрольну. Навчання на всіх етапах відбувається за рахунок формування відповідної розумової діяльності. Кожен з перелічених етапів пізнавальної діяльності переслідує свої психолого-дидактичні цілі.
Завдання орієнтувального етапу – привести учня в стан готовності до сприйняття матеріалу, що підлягає засвоєнню. Він включає дві фази: мотиваційну й орієнтувальну. У мотиваційній фазі необхідно сформувати позитивне ставлення учня до мети й завдання діяльності, а також до змісту навчального матеріалу. Мотив є силою, що спонукає до діяльності. Завдання орієнтувальної фази пізнавальної діяльності полягає в орієнтуванні учня, тобто у формуванні в нього уявлень про цілі, плани й засоби реалізації діяльності.
Під усвідомленням розуміють виникнення в свідомості учня нових образів, понять і систем понять. Усвідомити – означає зрозуміти досліджуваний предмет, створити про нього правильне уявлення, побачити його (в прямому чи переносному сенсі).
Під відпрацюванням розуміється вдосконалення знань, що виникли в процесі з'ясування, за рахунок вироблення умінь застосування знань. Слід підкреслити, що відпрацьовувати, тренувати можна тільки те, що усвідомлено. Не можна закріпити те, чого немає.
Контроль відіграє важливе навчальне, розвивальне і виховне значення. Він дозволяє виявити повноту, глибину, свідомість і міцність знань на різних етапах навчання, сприяє корекції, управлінню й самоуправлінню процесом навчання, спонукає учнів до активної розумової діяльності [6, с.17].
Активізація навчально-пізнавальної діяльності має систематично й цілеспрямовано забезпечуватися не лише на уроці, а й при виконанні домашніх завдань, у позакласній роботі з математики.
В основі будь-якої навчальної діяльності учнів лежить, насамперед, їхня активність. Активність учнів виражається через запитання, прагнення думати, пізнавальну самостійність у процесах сприйняття, відтворення, розуміння та творчого застосування. Критеріями сформованості активності особистості виступають: ініціативність, дієвість, енергійність, інтенсивність, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість у досягненні мети й творчість. Ознаками пізнавальної активності в будь-якій діяльності виступають такі показники, як готовність до роботи, прагнення до самостійної діяльності, якість роботи, шляхи вибору оптимальних способів розв'язання завдань [1, c.4].
Активізація пізнавальної діяльності учнів – це перехід до високого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчання, який стимулюється розвитком пізнавального інтересу та відбувається завдяки удосконаленню методів і прийомів навчального процесу. Головне призначення методів і прийомів навчання полягає в організації пізнавальної діяльності учнів. Кожний метод навчання має зовнішню та внутрішню сторони. До зовнішньої сторони відносять різні способи його прояву в діяльності вчителя та учнів. Внутрішня сторона методу не підлягає зовнішньому спостереженню, вона визначається змістом навчання, рівнем і характером діяльності.
Для успішного засвоєння навчального матеріалу, розвитку пізнавальної самостійності учнів можна використати деякі прийоми. Перш ніж визначити зміст і методику проведення конкретного уроку, необхідно спланувати матеріал всієї теми. Причому, комплексно: встановити зв'язок матеріалу теми з матеріалом інших предметів, визначити напрями продовження роботи на позакласних заняттях, виявити виховне значення питання, що буде розглядатися. Комплексне планування допомагає правильно зорієнтуватися в матеріалі й служить основою систематизації знань учнів.
Наступним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів є широке використання їхнього життєвого досвіду. «Наведіть із своєї життєвої практики приклади, коли розміщення предмета задається за допомогою чисел», – так можна розпочати урок в 6 класі з пояснення теми «Координатна площина». Учні називають приклади з життя: місце в залі для перегляду фільмів, у театрі, положення фігури на шаховій дошці та інше. Потім формується тема й мета уроку [4, с.2].
Під час вивчення кожної теми, де тільки дозволяє зміст матеріалу, можна пропонувати учням практичні роботи: це вимірювання на місцевості та лабораторні роботи на уроках геометричного матеріалу. Практичні роботи можна проводити після вивчення теми, безпосередньо під час вивчення теми й перед вивченням нової теми, як домашнє завдання. Спостереження показують, що на уроках, де використовуються практичні завдання, активність учнів набагато вища, ніж на інших уроках, а в результаті і якість запам’ятовування, і відтворення вивченого матеріалу краща. Бо учні не тільки сприймають матеріал з уст учителя, а й самі беруть участь у його створенні й засвоєнні [2, с.45].
Ще одним способом активізації пізнавальної діяльності учнів є націлення їх на розв’язання однієї і тієї самої задачі кількома способами. Так, у 7 класі під час вивчення теми «Сума кутів трикутника» маємо:
Знайти кути трикутника, якщо вони пропорційні до чисел 2, 3, 4.
І спосіб (арифметичний)


Ще один спосіб, за допомогою якого можна підвищити інтерес учнів до математики, — це вправи з набором відповідей, з яких потрібно вибрати правильну, тобто тести [4, с.3].
Усі ці прийоми формують інтерес до вивчення математики, озброюють методами пошуку, дослідження, виховують вольові якості. Але в кожному класі часто можна зустрітися з таким явищем: після пропозиції вчителя виконати певне завдання знайдеться декілька учнів, які чекають появи готових розв'язків на дошці. Як же привернути увагу всіх учнів до поставленого завдання? Одним із шляхів може бути такий: аналізується умова задачі й колективно намічається хід розв'язування. Коли всім усе зрозуміло, потрібно викликати записати розв'язання задачі на дошці слабшого учня.
А іноді можна робити інакше: викликати слабшого учня до дошки записати умову задачі, а потім організувати колективний пошук плану розв'язання. Досвід учителів показує, що це, з одного боку, сприяє осмисленню умови задачі слабким учнем, а з іншого боку, залучає його до активної пізнавальної діяльності на уроці. За такої організації роботи всі учні класу прагнуть вникнути в умову задачі.
Часто можна спостерігати зниження інтересу учнів до аналізу самостійних і контрольних робіт після оголошення оцінок. Досвід вчителів підказує, що викликати інтерес до аналізу помилок усіх учнів класу можна так: спроектувати на екран фрагмент завдання, в якому було припущено найтиповіші помилки. Учням запропонувати з'ясувати, чи правильно виконано розв'язання, де допущено помилку, як ії виправити. Потім зауважити, що, на жаль, такої помилки припустились деякі учні класу. Після цього спроектувати на екран правильне розв'язання або запропонувати виконати вправу біля дошки [5, с.24].
Часто, особливо під час актуалізації опорних знань, можна використовувати дидактичні ігри. Дидактичні ігри – це сучасний і визнаний метод навчання і виховання, що володіє навчальною, розвиваючою і виховною функціями, які діють в органічній єдності. Гра – це творчість, гра – це праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань [4, с.3].
Висновки. У даній статті розглянуто проблему активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, продемонстворано, які прийоми активізації пізнавальної діяльності необхідно застосовувати викладачеві в своїй роботі з учнями.
Важливо викликати інтерес до предмету. Для цього можна наводити цікаві, пізнавальні факти з математики; створювати позитивну психологічну атмосферу; створювати позитивні враження, викликані навчальною діяльністю; вказувати на тісний зв'язок навчання з життям, у якому доводиться значення наукових знань; використовувати на практиці засвоєні знання, уміння і навички; систематично повторювати засвоєні знання; розв’язувати вправи різної складності та різними способами; важкий матеріал необхідно подавати у доступному вигляді; використовувати проблемне навчання; диференціювати матеріал відповідно до навчальних можливостей учнів; використовувати сучасні технічні засоби навчання. На уроках потрібно створювалися ситуації, які стимулювали б самостійність розумової діяльності школярів. Учні мають навчитися захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, використовуючи при цьому здобуті знання. Вони мають можливість ділитися і своїми знаннями з іншими, допомагати товаришам долати труднощі, створювали ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.
Отже, правильний вибір місця й часу застосування того чи іншого прийому активізації пізнавальної діяльності учнів дозволяє досягти потрібного ефекту.
Література
1. Дудник Н. Організація пізнавальної діяльності учнів / Н. Дудник // Завуч. – 2005. – Жовт.(№30). – С.4–6.
2. Ліба О. Активізація пізнавальної діяльності учнів / О. Ліба // Математика в школі. – 2001. – №2. – С.44–46.
3. Олексюк О. Є. Активізація пізнавальної діяльності студентів У процесі загальнопедагогічної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04 / О.Є. Олексюк; Центр. ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. — К., 2005. — 22 с.
4. Шевченко Г. Форми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 5-9 класах / Г. Шевченко // Математика в школах України. – 2004. – Жовт.(№30). – С.2–4.
5. Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності під час розв’язування задач / Т. Шушара // Рідна школа. – 2003. – №12. – С.24-26.
6. Шушара Т. Шляхи і засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики / Т. Шушара // Рідна школа. – 2004. – №3. – С.17–18.
Анотація. В статті визначено сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики та розроблено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу при застосуванні певних прийомів.
Ключові слова: пізнавальна діяльність, активність, активізація, математика.
Аннотация. В статье определены современные приемы активизации познавательной деятельности учащихся на уроках математики и разработаны методические рекомендации по организации учебного процесса при применении определенных приемов.
Ключевые слова: познавательная деятельность, активность, активизация, математика.
Annotation. In article defined modern techniques of activation of cognitive activity of pupils at lessons of mathematics and developed methodical recommendations for the educational process in the application of some techniques.
Keywords: cognitive activity, activity, activation, mathematics.