УДК 378.094.015.31 О.А.Гаврилюк

ПЕДАГОГІЧНІ ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ ЗАХОДІВ СТУДЕНТАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ
Анотація. У статті обґрунтовано сутність та роль організації художньо-творчих заходів в педагогічному коледжі, розглянуті педагогічні прийоми проведення такої форми виховної діяльності студентів та перспективу професійних надбань майбутніх спеціалістів.
Ключові слова: художньо-творчі заходи, виховні заходи, педагогічний коледж.
Анотация. В статье обоснованно сущность и роль организации художественно-творческих мероприятий в педагогическом колледже, рассмотренные педагогические приемы проведения такой формы воспитательной деятельности студентов и перспективу профессиональных приобретений будущих специалистов.
Ключевые слова: художественно-творческие мероприятия, воспитательные мероприятия, педагогический колледж.
Summary: This article shows the essentiality of artistic and creative activities in the pedagogical college. Pedagogical techniques of realization that form of educational activities in the students and the perspective of the professional attainment in the future specialists are examined.
Key words: artistic and creative activities, educational activities, the pedagogical college.
Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування освітнього процесу з його демократизацією та гуманізацією суспільства перед вищими навчальними закладами постають завдання не лише сформувати знання з різних дисциплін, але й виховати творчу студентську особистість з низкою професійних та соціальних компетентностей, вміння застосовувати одержані вміння та навички у різноманітних, навіть нестандартних професійно-педагогічних ситуаціях.
На професійній ниві майбутній спеціаліст має оволодіти не лише теоретично-методичним фундаментом знань, загальною культурою спілкування, але й мати чудову пам'ять, креативне мислення, творчий підхід, ініціативність в умінні організувати художньо-творчих заходів.
Аналіз досліджень і публікацій. Художньо-творчі заходи перш за все спрямовані на художньо-естетичне виховання особистості. Як вважав М.Руковіцин, в естетичному вихованні головне створити умови для розвитку гармонійної особистості, всебічно розвиненої, освіченої людини, здатної трудитися, творити, розуміти красу життя й цінностей мистецтва. В цьому ж аспекті організація творчої естетичної діяльності створює надзвичайний виховний ефект на формування особистості (В.Давидов, О.Леонтьєв, Г.Щукіна). Художньо-творча діяльність є важливим елементом педагогічного процесу в професійному розвитку знань і вмінь майбутнього спеціаліста.
Організація будь-якої виховної діяльності неможлива без творчості, як особливого аспекту навчально-пізнавальної роботи студентів, даному процесі присвячено чимало наукових досліджень І.Зязюна, П.Блонського, А.Канарського, В.Сухомлинського, М.Фіцули, в психологічному аспекті слід звернутися до праць Р.Арнхейма, А.Богословського, О.Понамарьова, С.Рубінштейна, естетичний аспект розглядали Л.Бєляєв, М.Овсянніков, Ф.Шеллінг та ін.
Досліджуючи організацію художньо-творчих заходів різних форм естетичного спрямування слід зазначити, що це є один із шляхів беззаперечного опанування професійними навиками виховання, оволодіння знаннями різних видів мистецтва та особливо – залучення студентів до самостійної творчої діяльності.
Мета статті – розкрити сутність художньо-творчих заходів та особливості їх організації та проведення.
Виклад основного матеріалу. Педагогічний коледж – це таке студентське середовище, де особистість не просто готується до майбутньої професійної діяльності, а й стає вихованим, гуманним спеціалістом із багажем професійних знань, вмінь і навичок в галузі психолого-педагогічних наук та у сфері художньої творчої діяльності.
Творчість в педагогічному аспекті розглядається як навчально-пізнавальна діяльність студентів, яка на рівні інновацій дозволяє їм оволодіти методами пізнання, формами та засобами виявлення та створення суб’єктивно нових знань. [2, c. 73-74]
В процесі навчання і виховання в педагогічному коледжі у студентів формуються і розвиваються якості, що характеризують творчу особистість, а саме: творчі риси характеру (цілеспрямованість, ініціативність, допитливість, критичність розуму, самостійність, вимогливість, наполегливість, винахідливість, оригінальність, готовність до виправданого ризику, організованість, працелюбність, порядність, відповідальність тощо), творчі якості інтелекту (логічне, діалектичне та цілісне сприйняття дійсності, спостережливість, дослідника, творча уява і фантазія, інтуїція, увага та пам'ять тощо), творча самосвідомість, творча спрямованість особистості.
Художньо-творча діяльність – це діяльність по створенню та інтерпретації художніх образів, результати якої володіють новизною, неповторністю, оригінальністю та має суспільне значення. [4, с.6]
Планування та проведення різноманітних художньо-творчих заходів створює надзвичайний виховний ефект. Навіть маленька вистава чи то сценка, що триває кілька хвилин має належний виховний вплив на формування особистості. Та ключовим засобом в організації такої діяльності є підготовка до неї. Кожна людина характеризується своєю діяльністю, але ця дія буде правильно організована завдяки систематичному оновленню робочого матеріалу, поєднаною зі студентською колективною творчістю.
Педагогічна майстерність неможлива без активного застосування різноманітних форм виховної роботи. Основними формами художньої творчої діяльності в педагогічному коледжі є проведення тематичних вечорів, різноманітних оглядів, конкурсів, театралізованих свят, вечорів-зустрічей з видатними людьми, урочистих концертів, різноманітних обрядових заходів, роботою гуртків та колективів художньої самодіяльності.
Вони сприяють створенню піднесеного, радісного настрою у студентів, формуванню в них організаторських здібностей, розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок. Завдяки проведенням художньо-творчих заходів майбутні педагоги мають змогу виявити свій професіоналізм, комунікативні, креативні і конструктивні уміння і навички. Під час проведення таких виховних заходів доцільно використовувати такі підсилювальні чинники, як костюми, декорації, світлові ефекти, перевтілення персонажів, ігри, гумористичні сценки, жарти, інсценовані пісні. Кожний елемент заходу повинен бути зрозумілим для учасників, викликати у них захоплення, створювати ситуацію успіху та хороший настрій, розширювати знання та навички, набуті раніше. Результативність таких заходів залежить від актуальності обраної теми, відповідності змісту заходу обраній темі, практичної спрямованості заходу, врахування інтересів та запитів студентської молоді, лаконічності, зрозумілості, доступності, чіткості, а найголовніше – його ретельної підготовки.
Метою художньо-творчих заходів в педагогічному коледжі є перш за все задоволення інтересів та запитів молоді, змістова організація діяльності, розвиток творчого потенціалу, творчих нахилів та здібностей у сфері виховної діяльності, формування у студентів навичок партнерських стосунків, взаємоповаги, виховання толерантного ставлення до колег по навчанню, формувати естетичні смаки студентів, знайомити з історією виникнення літературно-музичних віталень і відродженням їх у наші дні, підвищувати рівень емоційної і естетичної культури, формувати уміння і навички організації, смаку, потребу в творчому пошуку шляхів самовираження через виконавську й організаторську діяльність.
Особливою умовою процесу підготовки до художньо-творчого заходу є його організація разом із наставником студентського колективу, який спрямовує діяльність вихованців на досягнення конкретної мети та є найголовнішим ініціатором у цій справі. Саме такий підхід розкриває нові можливості творчого саморозкриття студентів, кожен з яких має свої доручення, визначені ролі, певний спектр праці під час підготовки та проведення даної діяльності.
Педагог у своїй виховній діяльності повинен використовувати метод співтворчості у процесі вирішення індивідуальних, а особливо колективних завдань. Такий метод припускає опосередкований вплив на особистість та непряме управління виховним процесом, направлений безпосередньо на самий процес, ніж на особистість. [1]
Художньо-творчі заходи повинні відповідати в першу чергу за естетичне виховання майбутніх спеціалістів, формувати цілісне сприйняття і правильне розуміння прекрасного в мистецтві і дійсності, здатність до творчого самовиявлення, властиве людині, бути морально вдосконаленими, відповідати потребам особистості, відображати культурні та мистецькі цінності.
Задля вдалого проведення художньо-творчих заходів важливо залучити студентів із міцним творчим потенціалом, адже таким особистостям притаманні такі якості, як напруженість уваги, вигадка, дар передбачення, просторовість знань, оригінальність мислення, ініціативність, завзятість, висока самоорганізація, колосальна працездатність, креативність.
Проведення таких виховних заходів сприяє не лише виявленню інтересів, здібностей та талантів студентів, залучення їх до роботи різноманітних гуртків художньої самодіяльності, але й задовольняє потреби молоді в реалізації своєї ініціативи, творчих задумів, натхнення.
Беручи участь в проведенні художньо-творчих заходів студенти одержують можливість виявити себе в різних видах діяльності, пов’язаною з музикою, поезією, театром, образотворчим мистецтвом, хореографією і т.п. Вміло поставлена та добре організована така виховна робота – один з найбільш ефективних засобів пробудження в студентів інтересу до різних видів мистецтва, що активізує емоційну і інтелектуальну сфери особистості, розвиває гостроту і тонкощі переживань та естетичних почуттів.
Не мало важлива роль в організації художньо-творчих заходів відбувається в процесі самостійної пізнавальної діяльності студентів, що яскравіше пробуджує їхню творчу активність. При цьому наставник не ставить окремо завдання – навчити молодь естетично сприймати мистецтво, спираючись на чуттєво-емоційну сферу та на спеціальні художньо-естетичні знання, а повинен намагатися урізноманітнити форми включення студентів у творчу діяльність.
Художньо-творчі заходи можуть мати розкутий, імпровізаційний характер. На сьогоднішній день їх програма може складатися із сучасних джерел, модних новинок. Реквізит може бути вільним, епатажним, яскравим, неординарним, це відноситься і до підібраного одягу до проведення заходу. Головне - щоб відображався творчий пошук особистості, але спрямовувати процес слід таким чином, щоб були враховані вікові можливості та інтереси студентів, щоб виключити можливості негативного впливу на психіку оточуючих, зокрема дітей.
Художньо-творчий захід може носити довільний характер написання сценарію. Все залежить від студентської творчості та ерудиції. Але зазвичай як і в класичних заходах переважають сценарії в яких ведучі займають головне місце, виконують роль конферансьє, або перевтілюються після кожної сценки. Все залежить від натхнення учасників.
Саме натхнення розвиває творчу уяву, фантазію, у свідомості виникають численні яскраві образи, думки та асоціації. [3, с.126-127]
Підготовка художньо-творчих заходів мають сприяти не лише творчому виявленню студентів, але й естетичному відпочинку, зміцненню їхнього здоров’я.
Висновки. Підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що організовуючи та проводячи художньо-творчі заходи, як одного із видів естетичного виховання дасть можливість активізувати творчу діяльність студентів, сформувати професійні навички побудови етапів підготовки до виховної діяльності такого виду, оволодіти знаннями про різні види мистецтв, і найголовніше створить фундамент для саморозвитку потенційно творчої особистості.
Використана література

1. Виготський Л.С. Уява та творчість / Л.С. Виготський. – К.: Наукова думка, 1981. – 343 с.
2. Душний А.І. Активізація творчої діяльності майбутніх учителів музики // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2005. - №5. – С.73-74
3. Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е.П. Ильин. – СПб. : Питер, 2009. – С.126-127
4. Художественное образование в Российской Федерации: развитие творческого потенциала в XXI веке : аналит. доклад = Arts Education in the Russian Federation: Building Creative Capacities in the 21st Century : analytical report / Л.Л. Алексеева и др. ; Рос. ин-т культурологии и др. ; отв. ред. К.Э.Разлогов. — М., 2011. — С. 6