КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОДНА З УМОВ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Конференція ІМАД ВДПУ ім.М.Коцюбинського :: Ваша первая категория :: Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень 2015
Сторінка 1 з 1
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОДНА З УМОВ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Ю.Г. Марченко, м. Вінниця, Україна
УДК 378.147
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОДНА З УМОВ
АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Постановка проблеми. В умовах глобалізації сучасного суспільства структурні трансформації відбуваються в усіх сферах життя, в тому числі і в освіті. Єдиний світовий освітній простір формується завдяки зближенню підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти (EHEA) й загальноєвропейський дослідницький простір (ERA) утворюють сучасне європейське суспільство знань [1].
Беручи до уваги освітні тенденції останніх десятиріч, враховуючи новий Закон України «Про вищу освіту», Міністерством освіти і науки було розроблено Положення про академічну мобільність. Документом визначено, що академічна мобільність - це можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами [6].
Остаточно затверджується право учасників освітнього процесу на академічну мобільність у Постанові Кабінету Міністрів України № 579 від 12.08.2015 р. «Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність». У документі зазначено, що за місцем реалізації права на академічну мобільність вона поділяється на:
- внутрішню академічну мобільність – академічна мобільність, право на яку реалізується вітчизняними учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах (наукових установах) - партнерах у межах України;
- міжнародну академічну мобільність – академічна мобільність, право на яку реалізується вітчизняними учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах (наукових установах) - партнерах поза межами України, а також іноземними учасниками освітнього процесу у вітчизняних вищих навчальних закладах (наукових установах) [5].
Аналіз попередніх досліджень. Аналіз психолого-педагогічної та юридичної літератури засвідчує, що в сучасній науці накопичено вже чималий обсяг доробок, які присвячені дослідженню проблем процесу спілкування в цілому та комунікативної компетентності зокрема: проблеми сутності і структури спілкування розглядають у своїх працях Г.М. Андреєва, О.О. Бодальов, В.В. Давидов, Я.Л. Коломінський, А.А. Лобанов, Л.А. Петровська, А.В. Петровський; проблеми культури спілкування юристів висвітлюють О.М. Бандурка, В.Л. Васильєв, М.М. Ісаєнко, О.О. Павленко, В.В. Романов, Ю.В. Чуфаровський; академічну мобільність розглядають у своїх працях О.А. Болотська, С.І. Здіорук, І.В. Богачевська та ін.
Проте новітні процеси, що відбуваються у вітчизняній освіті, необхідність формування академічної мобільності студентів як важливої складової навчального процесу та розвиток комунікативної компетентності майбутніх фахівців для реалізації ними свого права на отримання чи продовження освіти за кордоном (в іншому навчальному закладі України) зумовлюють актуальність даної статті.
Метою статті є обґрунтування важливості розвитку та постійного підвищення компетентності в спілкуванні, в тому числі іноземною мовою, як запоруки можливості студентів навчатися за програмами студентського обміну у вищому навчальному закладі-партнері, навчатися за спільними освітніми програмами, проходити стажування, навчальну практику, брати участь у літніх школах, конференціях, семінарах.
У відповідності до визначеної мети нами було поставлене таке завдання: проаналізувати, яким чином розвинена компетентність у спілкуванні, зокрема іншомовна, сприятиме академічній мобільності та підвищенню конкурентоздатності майбутнього юриста.
Виклад основного матеріалу. Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, а також підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає відповіддю національних систем освіти на виклики глобального освітнього простору, жорстку конкуренцію на ринку освітніх послуг. Європейська Комісія зазначає, що навчання за кордоном повинно стати стандартним елементом університетської освіти [1].
Саме тому, завданням вищого навчального закладу в Україні стає підготовка конкурентоспроможного фахівця, озброєного не лише професійними знаннями, але й здатного ефективно спілкуватись з партнерами, доносити свою думку і рідною, й іноземною мовами. Оскільки метою вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу стає «підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі» [3, с.241], то наголос все більше робиться на універсальності підготовки випускника, його адаптованості до ринку праці. Комунікативна компетентність майбутніх юристів, що визначається нами як складна інтегративна якість особистості, яка характеризує рівень володіння знаннями та вміннями у сфері спілкування, достатній для вирішення професійних завдань, є необхідним чинником досягнення фахівцями конкурентоздатності на ринку праці.
Розглядаючи структуру комунікативної компетентності майбутнього юриста, ми виокремлюємо у ній три компоненти:
- мотиваційно-ціннісний компонент: мотиви вибору професії юриста; інтерес до обраної професії; комунікативні установки; професійні орієнтації юриста, які визначають спрямованість його спілкування;
- поведінковий компонент: уміння кодувати-декодувати вербальні і невербальні повідомлення; уміння адаптуватися в професійних ситуаціях взаємодії; уміння справляти враження; уміння впливати на аудиторію; вміння вибору способів взаємодії з іншими учасниками правовідносин;
- когнітивний компонент: знання рідної та, як мінімум, однієї іноземної мови; знання психологічних особливостей спілкування; знання правил офіційної субординації; знання засобів впливу на аудиторію; знання способів встановлення психологічного контакту; соціокультурні знання реалій країни, мова якої вивчається.
Вважаємо, що багатогранність комунікативної компетентності майбутніх фахівців, наявність у її складі цінностей, мотивів, установок, соціально-психологічних стереотипів, знань, умінь, навичок, дозволяє нам віднести її до однієї з професійно важливих якостей, володіння якою обумовлює можливість реалізації студентами права на академічну мобільність.
Існує кілька визначень академічної мобільності. Деякі фахівці в галузі міжнародної освіти під академічною мобільністю розуміють обмежений у часі період навчання студента в країні, громадянином якої він не є. При цьому мається на увазі повернення студента в свою країну по завершенню навчання за кордоном. У цьому випадку термін «академічна мобільність» не відображає процесу міграції з однієї країни в іншу [2].
Згідно з іншими джерелами, академічна мобільність – це можливість самим формувати свою освітню траєкторію, в межах освітніх стандартів обирати предмети, курси, навчальні заклади у відповідності зі своїми схильностями і прагненнями [2].
Виокремлюють різні види академічної мобільності:
- стосовно країни, розрізняють зовнішню академічну мобільність і внутрішню;
- за способом організації, розрізняють організовану (здійснюється в межах економічного, політичного або міжуніверситетського академічного партнерства) та індивідуальну (з власної ініціативи студента);
- в залежності від мети, розрізняють горизонтальну (на певний строк під час навчання) та вертикальну мобільність (з метою отримання наступного академічного чи наукового ступеня) [1].
Отже, в залежності від мети, з якою здійснюється переїзд студента з одного навчального закладу до іншого: вступ до іншого ВНЗ нашої країни або до ВНЗ іншої країни на повну програму навчання, участь у короткострокових програмах обміну, мовних програмах, розроблених ВНЗ у межах партнерства, в деяких випадках - програми спільних ступенів або подвійних дипломів, варто звертати увагу на особливості формування кожного з компонентів комунікативної компетентності. Перед майбутнім фахівцем постає завдання покращувати знання рідної мови та, як мінімум, однієї іноземної, вивчати і дотримуватися етикетних норм і правил ділового мовлення рідною та іноземною мовами, розвивати вміння вербальної і невербальної комунікації. Проте і для зовнішньої, і для внутрішньої академічної мобільності успіх у спілкуванні буде обумовлений сформованими на належному рівні вміннями адекватно застосовувати прийоми рефлексивного слухання; розуміти вербальні, невербальні повідомлення партнерів; вирівнювати емоційне напруження в бесіді; обирати стиль спілкування відповідно до ситуації; висловлюватися логічно, зв’язно, грамотно; розвивати в собі терпимість, врівноваженість, самовладання, впевненість у собі.
Висновки. Сформована на високому рівні комунікативна компетентність майбутнього фахівця є одним з необхідних чинників, що уможливлюють академічну мобільність студентів і підвищують їх рейтинг конкурентоспроможності на ринку праці в умовах глобалізації.
Література
1. Академічна мобільність як фактор інтеграції України у світовий науково-освітній простір [Електронний ресурс]: Аналітична записка. Відділ гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень / С.І. Здіорук, І.В. Богачевська. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua /articles/1421/
2. Болотська О. А. Розвиток академічної мобільності студентів як реалізація принципів Болонського процесу у вищій освіті України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/ irbis_ nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/nvd_2013_1_4.pdf
3. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / [Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., та ін.] ; За редакцією В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
4. Марченко Ю.Г. Показники і критерії сформованості комунікативної компетентності майбутніх юристів : Збірник друкованих праць. Педагогічні науки. Випуск 49. / Ю.Г. Марченко. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – 390 с. – С. 266-271.
5. Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність / Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/ control/ru/cardnpd?docid=248409199
6. У МОН розробили положення про академічну мобільність [Електронний ресурс] Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/46052/
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито значення комунікативної компетентності для реалізації права студентів-майбутніх юристів на академічну мобільність. Доведена ефективність та необхідність розвитку компетентності у спілкуванні, зокрема іноземними мовами, для здійснення навчання, стажування чи наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами.
Ключові слова: комунікативна компетентність, академічна мобільність, внутрішня академічна мобільність, міжнародна академічна мобільність, компоненти комунікативної компетентності.
АННОТАЦИЯ
В статье раскрыто значение коммуникативной компетентности для реализации права студентов-будущих юристов на академическую мобильность. Доказана эффективность и необходимость развития компетентности в общении, в том числе и на иностранном языке, для учебы, стажировки или научной деятельности в другом высшем учебном заведении на территории Украины или за ее пределами.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, академическая мобильность, внутренняя академическая мобильность, международная академическая мобильность, составляющие коммуникативной компетентности.
ANOTATION
The article deals with the role of communicative competence to promote academic mobility of future lawyers. It was proven the effectiveness and the need to develop competence in communication, including foreign languages competence, for the implementation of training, internship or research activities in another higher educational institution in Ukraine or abroad.
Key words: communicative competence, academic mobility, internal academic mobility, international academic mobility, components of communicative competence.
УДК 378.147
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ОДНА З УМОВ
АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
Постановка проблеми. В умовах глобалізації сучасного суспільства структурні трансформації відбуваються в усіх сферах життя, в тому числі і в освіті. Єдиний світовий освітній простір формується завдяки зближенню підходів різних країн до організації освіти, а також через визнання документів про освіту інших країн. Загальноєвропейський простір вищої освіти (EHEA) й загальноєвропейський дослідницький простір (ERA) утворюють сучасне європейське суспільство знань [1].
Беручи до уваги освітні тенденції останніх десятиріч, враховуючи новий Закон України «Про вищу освіту», Міністерством освіти і науки було розроблено Положення про академічну мобільність. Документом визначено, що академічна мобільність - це можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами [6].
Остаточно затверджується право учасників освітнього процесу на академічну мобільність у Постанові Кабінету Міністрів України № 579 від 12.08.2015 р. «Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність». У документі зазначено, що за місцем реалізації права на академічну мобільність вона поділяється на:
- внутрішню академічну мобільність – академічна мобільність, право на яку реалізується вітчизняними учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах (наукових установах) - партнерах у межах України;
- міжнародну академічну мобільність – академічна мобільність, право на яку реалізується вітчизняними учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах (наукових установах) - партнерах поза межами України, а також іноземними учасниками освітнього процесу у вітчизняних вищих навчальних закладах (наукових установах) [5].
Аналіз попередніх досліджень. Аналіз психолого-педагогічної та юридичної літератури засвідчує, що в сучасній науці накопичено вже чималий обсяг доробок, які присвячені дослідженню проблем процесу спілкування в цілому та комунікативної компетентності зокрема: проблеми сутності і структури спілкування розглядають у своїх працях Г.М. Андреєва, О.О. Бодальов, В.В. Давидов, Я.Л. Коломінський, А.А. Лобанов, Л.А. Петровська, А.В. Петровський; проблеми культури спілкування юристів висвітлюють О.М. Бандурка, В.Л. Васильєв, М.М. Ісаєнко, О.О. Павленко, В.В. Романов, Ю.В. Чуфаровський; академічну мобільність розглядають у своїх працях О.А. Болотська, С.І. Здіорук, І.В. Богачевська та ін.
Проте новітні процеси, що відбуваються у вітчизняній освіті, необхідність формування академічної мобільності студентів як важливої складової навчального процесу та розвиток комунікативної компетентності майбутніх фахівців для реалізації ними свого права на отримання чи продовження освіти за кордоном (в іншому навчальному закладі України) зумовлюють актуальність даної статті.
Метою статті є обґрунтування важливості розвитку та постійного підвищення компетентності в спілкуванні, в тому числі іноземною мовою, як запоруки можливості студентів навчатися за програмами студентського обміну у вищому навчальному закладі-партнері, навчатися за спільними освітніми програмами, проходити стажування, навчальну практику, брати участь у літніх школах, конференціях, семінарах.
У відповідності до визначеної мети нами було поставлене таке завдання: проаналізувати, яким чином розвинена компетентність у спілкуванні, зокрема іншомовна, сприятиме академічній мобільності та підвищенню конкурентоздатності майбутнього юриста.
Виклад основного матеріалу. Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, а також підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає відповіддю національних систем освіти на виклики глобального освітнього простору, жорстку конкуренцію на ринку освітніх послуг. Європейська Комісія зазначає, що навчання за кордоном повинно стати стандартним елементом університетської освіти [1].
Саме тому, завданням вищого навчального закладу в Україні стає підготовка конкурентоспроможного фахівця, озброєного не лише професійними знаннями, але й здатного ефективно спілкуватись з партнерами, доносити свою думку і рідною, й іноземною мовами. Оскільки метою вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу стає «підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі» [3, с.241], то наголос все більше робиться на універсальності підготовки випускника, його адаптованості до ринку праці. Комунікативна компетентність майбутніх юристів, що визначається нами як складна інтегративна якість особистості, яка характеризує рівень володіння знаннями та вміннями у сфері спілкування, достатній для вирішення професійних завдань, є необхідним чинником досягнення фахівцями конкурентоздатності на ринку праці.
Розглядаючи структуру комунікативної компетентності майбутнього юриста, ми виокремлюємо у ній три компоненти:
- мотиваційно-ціннісний компонент: мотиви вибору професії юриста; інтерес до обраної професії; комунікативні установки; професійні орієнтації юриста, які визначають спрямованість його спілкування;
- поведінковий компонент: уміння кодувати-декодувати вербальні і невербальні повідомлення; уміння адаптуватися в професійних ситуаціях взаємодії; уміння справляти враження; уміння впливати на аудиторію; вміння вибору способів взаємодії з іншими учасниками правовідносин;
- когнітивний компонент: знання рідної та, як мінімум, однієї іноземної мови; знання психологічних особливостей спілкування; знання правил офіційної субординації; знання засобів впливу на аудиторію; знання способів встановлення психологічного контакту; соціокультурні знання реалій країни, мова якої вивчається.
Вважаємо, що багатогранність комунікативної компетентності майбутніх фахівців, наявність у її складі цінностей, мотивів, установок, соціально-психологічних стереотипів, знань, умінь, навичок, дозволяє нам віднести її до однієї з професійно важливих якостей, володіння якою обумовлює можливість реалізації студентами права на академічну мобільність.
Існує кілька визначень академічної мобільності. Деякі фахівці в галузі міжнародної освіти під академічною мобільністю розуміють обмежений у часі період навчання студента в країні, громадянином якої він не є. При цьому мається на увазі повернення студента в свою країну по завершенню навчання за кордоном. У цьому випадку термін «академічна мобільність» не відображає процесу міграції з однієї країни в іншу [2].
Згідно з іншими джерелами, академічна мобільність – це можливість самим формувати свою освітню траєкторію, в межах освітніх стандартів обирати предмети, курси, навчальні заклади у відповідності зі своїми схильностями і прагненнями [2].
Виокремлюють різні види академічної мобільності:
- стосовно країни, розрізняють зовнішню академічну мобільність і внутрішню;
- за способом організації, розрізняють організовану (здійснюється в межах економічного, політичного або міжуніверситетського академічного партнерства) та індивідуальну (з власної ініціативи студента);
- в залежності від мети, розрізняють горизонтальну (на певний строк під час навчання) та вертикальну мобільність (з метою отримання наступного академічного чи наукового ступеня) [1].
Отже, в залежності від мети, з якою здійснюється переїзд студента з одного навчального закладу до іншого: вступ до іншого ВНЗ нашої країни або до ВНЗ іншої країни на повну програму навчання, участь у короткострокових програмах обміну, мовних програмах, розроблених ВНЗ у межах партнерства, в деяких випадках - програми спільних ступенів або подвійних дипломів, варто звертати увагу на особливості формування кожного з компонентів комунікативної компетентності. Перед майбутнім фахівцем постає завдання покращувати знання рідної мови та, як мінімум, однієї іноземної, вивчати і дотримуватися етикетних норм і правил ділового мовлення рідною та іноземною мовами, розвивати вміння вербальної і невербальної комунікації. Проте і для зовнішньої, і для внутрішньої академічної мобільності успіх у спілкуванні буде обумовлений сформованими на належному рівні вміннями адекватно застосовувати прийоми рефлексивного слухання; розуміти вербальні, невербальні повідомлення партнерів; вирівнювати емоційне напруження в бесіді; обирати стиль спілкування відповідно до ситуації; висловлюватися логічно, зв’язно, грамотно; розвивати в собі терпимість, врівноваженість, самовладання, впевненість у собі.
Висновки. Сформована на високому рівні комунікативна компетентність майбутнього фахівця є одним з необхідних чинників, що уможливлюють академічну мобільність студентів і підвищують їх рейтинг конкурентоспроможності на ринку праці в умовах глобалізації.
Література
1. Академічна мобільність як фактор інтеграції України у світовий науково-освітній простір [Електронний ресурс]: Аналітична записка. Відділ гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень / С.І. Здіорук, І.В. Богачевська. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua /articles/1421/
2. Болотська О. А. Розвиток академічної мобільності студентів як реалізація принципів Болонського процесу у вищій освіті України [Електронний ресурс] Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/ irbis_ nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/nvd_2013_1_4.pdf
3. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / [Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., та ін.] ; За редакцією В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
4. Марченко Ю.Г. Показники і критерії сформованості комунікативної компетентності майбутніх юристів : Збірник друкованих праць. Педагогічні науки. Випуск 49. / Ю.Г. Марченко. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – 390 с. – С. 266-271.
5. Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність / Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/ control/ru/cardnpd?docid=248409199
6. У МОН розробили положення про академічну мобільність [Електронний ресурс] Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/46052/
АНОТАЦІЯ
У статті розкрито значення комунікативної компетентності для реалізації права студентів-майбутніх юристів на академічну мобільність. Доведена ефективність та необхідність розвитку компетентності у спілкуванні, зокрема іноземними мовами, для здійснення навчання, стажування чи наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі на території України чи поза її межами.
Ключові слова: комунікативна компетентність, академічна мобільність, внутрішня академічна мобільність, міжнародна академічна мобільність, компоненти комунікативної компетентності.
АННОТАЦИЯ
В статье раскрыто значение коммуникативной компетентности для реализации права студентов-будущих юристов на академическую мобильность. Доказана эффективность и необходимость развития компетентности в общении, в том числе и на иностранном языке, для учебы, стажировки или научной деятельности в другом высшем учебном заведении на территории Украины или за ее пределами.
Ключевые слова: коммуникативная компетентность, академическая мобильность, внутренняя академическая мобильность, международная академическая мобильность, составляющие коммуникативной компетентности.
ANOTATION
The article deals with the role of communicative competence to promote academic mobility of future lawyers. It was proven the effectiveness and the need to develop competence in communication, including foreign languages competence, for the implementation of training, internship or research activities in another higher educational institution in Ukraine or abroad.
Key words: communicative competence, academic mobility, internal academic mobility, international academic mobility, components of communicative competence.
Схожі теми
» ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ ЯК ОДНА З ВАЖЛИВИХ МОРАЛЬНО-ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА
» СТАНДАРТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ В УКРАЇНІ
» ОСОБИСТІСНЕ ЗОРІНТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
» Формування лінгвопізнавальної мотивації студентів при вивченні іноземної мови
» Сутність розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва
» СТАНДАРТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ В УКРАЇНІ
» ОСОБИСТІСНЕ ЗОРІНТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
» Формування лінгвопізнавальної мотивації студентів при вивченні іноземної мови
» Сутність розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва
Конференція ІМАД ВДПУ ім.М.Коцюбинського :: Ваша первая категория :: Актуальні проблеми сучасної науки та наукових досліджень 2015
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі