УДК 378.015.31:37.011.3-057.87-026.15 Твердохліб Н.В.
Сутність розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва
Анотація. У статті обґрунтовано доцільність розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва, розглянуто основні умови для успішного розвитку креативності. Проведено аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження. Автор розглядає креативну особистість. Визначаються умови розвитку креативності.
Ключові слова: креативність, креативна особистість, розвиток креативності.
Анотация. В статье обоснована целесообразность развития креативности будущих учителей музыкального искусства, рассмотрено основные условия для развития креативности. Проведен анализ психолого-педагогической литературы из темы исследования. Автор рассматривает креативную личность. Определяются условия развития креативности.
Ключевые слова: креативность, креативная личность, развитие креативности.
Abstract. In the article the expediency of creativity of future teachers of music was grounded.The basic conditions for the successful development of creativity were considered
The analysis of psychological and educational research literature on the subject was carried out. The author examines the creative personality. Conditions of creativity are defined.
Summary: : creativity, creativе personality, development of creativity.
Постановка проблеми. Оновлення суспільства, його радикальна зміна, - суперечливий, складний і тривалий процес, пов'язаний із пошуком нових шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей. Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів суспільства, тому що недостатня творча активність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації - основні фактори, які заважають втіленню нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій. Через велику історію психолого-педагогічних наук проходить ідея креативності та креативної особистості. Але до цього часу питання про розвиток креативності залишається дискусійним.
На даний час, проблема розвитку креативності особистості є досить актуальною та практично значущою. Важливим завданням у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах є розвиток їх креативності.
Аналіз попередніх досліджень. Проблема розвитку креативності особистості пов’язана із визначенням сутності поняття «креативність».
Креативність з наукової точки зору розглядається як складне, багатопланове, неоднорідне явище, що виражається в різноманітті теоретичних і експериментальних напрямках її вивчення. За період від перших спроб вивчення творчих здібностей до теперішнього часу дослідниками створено велика детальна картина феноменології креативності. З вивченням креативності пов'язані такі розумні особистості як: Д.Богоявленська, Н.Вишнякова, Дж.Гілфорд, А.Маслоу, A.Матюшкін, Р.Мей, Я.Пономарьов, К.Роджерс, С.Рубінштейн, Р.Стернберг, Б.Теплов, Е.Торренс, Д.Харрінгтон та інші.
Багато вчених вважає, що креативність – це творчі здібності, які проявляють себе в діяльності.
У сучасній психолого-педагогічній науці є багато наукових праць присвячено цій проблемі розвитку креативності зокрема у таких вчених: О.Акімова, О.Вознесенська, Т.Демидова, В.Дружинін, Е.Ільїн, М.Клементєва, Т.Любарт, О.Нікітюк, С.Поліщук, К.Торшина, Л.Туріщева.
Останнім часом з’явилися наукові дослідження присвячені формуванні та розвитку педагогічної креативності студентів: С.Дмитрук, Н.Добровольська, О.Дунаєва, І.Киштимова, О.Куцевол, О.Михальова, Н.Міщенко, В.Фрицюк, І.Шахіна.
Мета статті – розкрити сутність розвитку креативності особистості.
Виклад основного матеріалу. Проблема розвитку креативності особистості знайшла висвітлення у науково-педагогічній літературі 20-го століття.
Вирішення проблеми розвитку креативності майбутніх учителів музичного мистецтва значною мірою залежить від учителя, творча педагогічна діяльність якого стає міцним засобом розвитку особистості.
Досліджуючи розвиток креативності Е.Бос дає своє визначення, що креативність – це якість людини, направлена на створення нових рішень для відомих або нових задач (продуктивна креативність) і народження нових оригінальних ідей (експресивна креативність). Нове рішення може при цьому виникнути із того, що уже існуючі компоненти або розташовуються по новому, або отримують нову оригінальну структуру [1].
Багато науковців вважають, що креативність розвивається під час навчання, педагогічної діяльності, це можливість до перетворюючої діяльності, та знаходження рішень у будь-яких ситуаціях.
Наприклад, на думку Д.Чернілевського та А.Шаповалова креативність, як ціннісно-особистісна творча категорія, будучи невід’ємною стороною людської духовності й умовою творчого саморозвитку особистості, є істотним резервом її самоактуалізації і виражається не стільки різноманіттям наявних в особистості знань (як соціально закріплених стереотипів, виражених у правилах і законах), скільки сприйнятливістю, чутливістю до проблем, відкритістю до нових ідей і схильністю руйнувати чи змінювати усталені стереотипии з метою створення нового, одержання нетривіальних, несподіваних і незвичайних рішень життєвих проблем [8].
Так, М. Кіпніс вважає – креативність – це уміння людини бачити речі в новому, незвичайному ракурсі [4, с.8].
Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, дозволяють нам дати визначення креативної особистості — це особистість, що має внутрішні передумови творчої активності, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють дослідженню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Таким чином, якщо вчитель ставить за мету розвиток креативності учнів, то він повинен оволодіти тими формами, методами і засобами педагогічної діяльності, які забезпечують розвиток креативних рис особистості, а також тих додаткових мотивів, особистісних якостей, здібностей, які сприяють успішній творчій діяльності. Для цього і сам учитель повинен бути креативним.
На думку А.Сологуб креативна особистість – це особистість, що виявляє чуттєвість до проблеми (зіркість пошуку проблеми), оригінальність, гнучкість, швидкість, асоціативність, критичність мислення, ретельність у розробці ідей та чуткість у їх практичному впровадженні є креативною [7, с.115-116].
Ми вважаємо креативною ту особистість, яка має високий творчий потенціал з нестандартним мисленням, прагненням до відкриття нового, постійно прагне до творчості, до нових винаходів, захоплюється новими ідеями, творчо працює і хоче створити нове, реалізувати в реальність свої задуми, ідеї, уяву, фантазію.
Щоб розвивати креативність необхідне зацікавлення таланту, відповідне творче оточення, наслідуванням студента викладача.
Як зазначає В.Олексенко важливою умовою розвитку креативності є усвідомлення успіхів творчої діяльності особистості, самовизначення, самореалізація. В створенні цієї передумови важливу роль відіграє виховання в особистості умінь самостійно працювати, вчасна допомога в подоланні труднощів, а також демонстрація успіхів перед колективом групи, вміло застосована самооцінка, оцінка однокурсників і оцінка роботи кожного студента, здійснена викладачем, уважне, доброзичливе ставлення до всіх вихованців та різні методи підбадьорення, стимулювання і заохочування до творчої роботи [5].
Досліджуючи креативність майбутніх учителів музичного мистецтва, ми визначаємо, що креативність у студентів розвивається при бажанні до створення нових винаходів, до оригінального вираження своєї думки це: написання акомпанементу до народних та естрадних пісень, або на слова відомої пісні підбирають власну мелодію, імпровізують, роблять оркестровки для музичних п’єс та ін. Ми визначаємо, що музична творчість студентів майбутніх учителів музичного мистецтва – це найбільш розвинений засіб креативного розвитку.
А Л. Петришин вважає, що основна мета креативного освітнього середовища – «розбудити» в людині творця й максимально розвинути в ній закладений творчий потенціал [9].
У нашому дослідженні ми визначаємо, що креативність особистості – це особисті можливості людини, які створюють нові нестандартні методи навчання педагогічної діяльності з метою розвитку креативності студентів. Не так і легко розвивати креативність у студентів майбутніх учителів музичного мистецтва. Викладачу потрібно постійно керувати творчим процесом, заняття проводити у співтворчості зі студентами, надавати їм можливість самостійно мислити, знаходити нові вирішення, пропонувати свої думки. За бажанням самих студентів креативності навчаються і її можна розвивати, як під час навчання так і без нього. З музичної точки зору, ми розуміємо креативність як ініціативу, створення музики (імпровізація, підбір акомпанементу, обробка).
С.Поліщук виділяє такі умови розвитку креативності:
- демократична атмосфера в сім’ї та школі;
- надання можливості самостійно вибирати в різних ситуаціях;
- природжена пластичність кори головного мозку;
- підвищення і зміцнення самооцінки та рівня домагань [6, с.193].
Креативність можна розвивати за допомогою спеціальних творчих завдань. На нашу думку, основною характеристикою розвитку креативності студентів є бажання до творчої пошукової діяльності, до самостійного вирішення будь-яких творчих завдань.
А.Єрмола характеризує креативний розвиток як систему неминучих якісних змін особистості, а креативність – як структуру особистості, яка динамічно розвивається й характеризується своєрідністю й цілісною сукупністю таких особистісних рис: творчим потенціалом, творчою активністю, творчою спрямованістю, творчою індивідуальністю, ініціативністю, імпровізаційністю [3, с.72].
Розвиток креативності, на думку В.Дружиніна, можливо іде по наступному механізму: на основі спільної здібності під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів і особистих засобів, і спільна здібність перетворюється в актуальну креативність (синтез здібності і деякої структури особистості) [2, с.215].
Креативність майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах позитивно розвивається тоді, коли викладач доступно для студентів доводить мету завдання, пов’язуючи її суть з майбутньою їх спеціальністю, а їх творчі здібності розвиваються в музичній діяльності.
В.Олексенко підтвердила, що свобода думки і слова, доброго вчинку здатного дати паростки віри, надії, любові, справедливості, людяності, щоденне цілеспрямоване підвищення самоініціативи, самовизначення і самовдосконалення, коли кожний елемент заняття підкоряється змісту теми, а аудиторія стає ареною подій дослідження і засвоєння знань, наповнюється професійною необхідністю вивчення даної теми – є обов’язковими умовами когнітивного розвитку і креативності [5].
Креативність краще може розвиватися тоді, коли їй дозволяє оточуюче середовище, це здатність, яка визначає мислення. Не існує закону зупинки в розвитку креативності. Спад в розвитку креативності, який помічають деякі дослідники, може бути пояснений за рахунок того, наскільки виявлені нові вимоги і результати дослідження В.Олексенко показують, що успішний розвиток креативності у студентів тісно пов'язаний з тим, як викладач самим змістом і методами своєї роботи допомагає зрозуміти і знайти своє власне «я», утверджує почуття власної гідності особистості, створює передумови для виховання тривалих інтересів до вивчення кожної теми, має зворотний вплив і індивідуальний підхід, зацікавленість кожного , але так, щоб група працювала в умовах спільного принципу перспектив, думка в думку, впевнено і без страху [5].
Ми вважаємо креативною ту особистість, яка має високий творчий потенціал з нестандартним мисленням, прагненням до відкриття нового, постійно прагне до творчості, до нових винаходів, захоплюється новими ідеями, творчо працює і хоче створити нове, реалізувати в реальність свої задуми, ідеї, уяву, фантазію.
Аналіз наукової літератури свідчить, що розвиток креативності особистості - це створення особистістю нового, бажання до нового пізнання, до оригінальних перемін.
Висновки. Отже, креативність майбутніх учителів музичного мистецтва розвивається в творчій діяльності, вона створює нові об’єкти, і міняє особистість, яка творить.
Вважаємо, що потрібно розвивати креативність у студентів майбутніх учителів музичного мистецтва в педагогічних коледжах тому, що вони це майбутнє країни, учителі які навчатимуть інших особистостей. Для цього потрібне відповідне творче, креативне середовище, бажання, мотивація, зацікавленість.

Література
1. Бос Э. Как развивать креативность / Эвелин Бос. - [пер. с нем.] – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 189с.
2. Дружинин В. Психология общих способностей / В.Дружинин. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 368с.
3. Єрмола А. Креативність в освітньому моніторингу / А.Єрмола. // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. – №8. - 76с.
4. Кипнис М. Тренинг креативности / М.Кипнис. - М. : Ось – 89. - 2005. – 128с.
5. Олексенко В. Розвиток креативності через нову релевантну педагогічну технологію в підготовці фахівців / В.Олексенко // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К. : Інститут ІТЗО 2007. – Вип. 47.- 145с.
6. Поліщук С. Методичний довідник з психодіагностики / С.Поліщук. - Навчально-методичний посібник. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2009. – 442с.
7. Сологуб А. Профільна креативна освіта творчо обдарованих учнів / А.Сологуб. - Креативна педагогіка. Наук. - метод. журнал / Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – Вінниця, 2012 – Вип. 6. – 134с.
8. Чернілевський Д. Проектування та менеджмент сучасного вищого навчального закладу: навч. посібник /Д.Чернілевський, А.Шаповалов. – Вінниця : ВСЕІ «Україна», 2005. – 150с.
9. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/spttp_2013_2_10.pdf