УДК 377.3.091.33:004.9 М. М. Поперечний
м. Вінниця, Україна
МОЖЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ПРОГРАМНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ У ПТНЗ
Нині метою інформатизації професійної освіти є інтенсифікація і поліпшення якості всіх аспектів діяльності і розвитку навчальних закладів: навчально-виховного процесу, який забезпечує значне зростання виробничої праці викладачів та учнів, максимальне задоволення їхніх інформаційних запитів і потреб, неперервне підвищення рівня знань, умінь і навичок на основі розробки і створення єдиного комплексу апаратно-програмних засобів, комфортного та ефективного інформаційного середовища, в яке входить ІКТ
Постановка проблеми. У процесі викладання електрорадіотехнічних предметів, таких як «Електрорадіовимірювання», «Матеріалознавство», «Основи цифрової техніки», «Виробниче навчання», «Виробнича практика» виникають серйозні проблеми, зокрема:
- Недостатність матеріально-технічного забезпечення.
- Наявні підручники й посібники не дають наукового тлумачення електрорадіотехнічних понять з огляду на роздрібнену побудову їхнього змісту.
- В підручниках відсутні міжпредметні зв’язки з іншими навчальними предметами.
- Окремі розділи наявних підручників є дуже застарілими.
З кожним роком зростає обсяг нової інформації з електрорадіо-технічних дисциплін, суттєво змінюється стан елементної бази. Нині виробництво підсилювальних і приймально-підсилювальних електровакуум-них приладів (ламп) припинилось, зазнає спаду виробництво малопотужних транзисторів і цифрових інтегральних схем з низьким рівнем інтеграції. У той самий час широко розгортається серійне виробництво засобів функціональної електроніки, планшетів, мікропроцесорів, переферійних пристроїв запам’ятовувальних пристроїв та ін.
Аналіз попередніх досліджень. Аналіз наявних підручників показав, що окремі з них, наприклад «Електроматеріалознавство», автор Журавльова Л. В., містять інформацію про матеріали, які вже майже не використовуються у виробництві. Дещо сучаснішими є підручник «Основи електричних вимірювань», автор Шаповаленко О. Г., та навчальний посібник «Слюсарно-складальні роботи у виробництві радіоелектронної апаратури», автор Височин В. О. У них міститься гарний опис практичних робіт з електрорадіотехніки, дано пояснення принципу дії різних пристроїв, але частина інформації вже застаріла.
Найкращими з проаналізованих виявились підручники «Напів-провідникові прилади, інтегральні мікросхеми та технологія їх виробництва», автор Гордiєнко Ю. О. і «Електротехніка з основами промислової електроніки», автор Китаєв В. Є., а також посібник «Електричні і радіотехнічні вимірювання», автор Гуржiй А. М.. У них вдало здійснено зв’язок теорії з практикою, показані сфери застосування приладів і схем, що вивчаються.
Метою статті є аналіз можливостей комп’ютерних та програмних навчальних засобів при викладанні електрорадіотехнічних дисциплін учням професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).
Виклад основного матеріалу. Дослідження програмних засобів (ПЗ), призначених для вивчення предметів «Електрорадіовимірювання», «Матеріалознавство», «Основи цифрової техніки», «Виробниче навчання», «Виробнича практика», показало, що переважно їх застосування переслідує двояку мету. Це, по-перше, розширення світогляду учнів у галузі застосування засобів інформаційних технологій (ІТ) у навчальній діяльності, в побуті, на дозвіллі і, по-друге, знайомство з пристроєм і архітектурою сучасних ПК, а також з різними мовами програмування. Деякі програми, що служать для навчання користувачів-початківців структурі та архітектурі ПК, представляють користувачеві на екрані інструкції виконавчого циклу. Працюючи з програмою, користувач вивчає структуру ПК, роботу окремих його вузлів, процес функціонування.
Відмінною особливістю досліджених ПЗ, орієнтованих на знайомство з сучасними інформаційними технологіями, є спрощеність змісту, вільний вибір режиму роботи, ігрова спрямованість, що виражається в створенні певного ігрового фону, на якому відбувається пред'явлення навчального матеріалу. Навчальні бази даних і інформаційно-пошукові системи достатньо широко представлені в сучасних ПЗ. У них реалізуються можливості традиційної бази даних, електронних таблиць, текстового редактора.
Підсумовуючи аналіз можливостей використання ПЗ і систем, що відображають найбільш поширені тенденції застосування ПЗ у навчальних цілях, зазначимо наступне:
- ПЗ, що використовуються в навчальних цілях, переважно орієнтовані на формування комп'ютерної грамотності; на розвиток умінь ухвалювати оптимальне рішення в складних реальних умовах; на прищеплення умінь і навичок самостійної роботи, зокрема з обробки інформації; на здійснення самоконтролю, самокорекції результатів навчальної діяльності; на вироблення умінь і навичок роботи з інформацією;
- посилення дидактичної значущості ПЗ досягається в результаті реалізації можливостей: засобів сучасної комп'ютерної графіки, що забезпечують посилення наочності, створення моделей об'єктів і процесів, що вивчаються; баз даних, що забезпечують здійснення різноманітних видів і форм самостійної роботи з навчальною інформацією; призначених для користувача пакетів, що забезпечують формування умінь використовувати в навчальній роботі систему підготовки текстів, графічні редактори;
- значна увага авторами ПЗ і систем приділяється організації різних видів «екранної творчості», яка сприяє естетичному вихованню учнів, підвищенню мотивації навчання;
- переважна більшість ПЗ, що використовуються з метою навчання, орієнтована на виконання ігрової діяльності, яка найчастіше стимулює процеси засвоєння навчального матеріалу;
- характерною особливістю проаналізованих ПЗ є надання учню різноманітності організаційних форм навчальної діяльності і можливості вільного вибору режиму роботи за комп'ютером;
- використання більшості ПЗ не прив'язана до певної методики їх застосування і не вимагає використання додаткових або інших засобів навчання [1, с. 45].
Аналіз наявних ПЗ, розроблених у кінці XX століття в різних країнах, показує, що не реалізованими часто залишаються (необхідні з погляду педагогічних цілей використання ПЗ) такі можливості:
- забезпечення різних режимів роботи з графікою, зокрема можливість «вбудовування» в текстові матеріали графічних фрагментів і ілюстрацій;
- розробка інструментальних засобів комп'ютерного моделювання (демонстраційного, імітаційного);
- взаємодія з інтегрованими призначеними для користувача пакетами.
Відмічені недоліки визначають напрями подальшого вдосконалення ПЗ і дозволяють окреслити оптимальні межі їх використання. З одного боку, межа визначається максимальними зручностями користувача, який прагне спростити свою діяльність при створенні ПЗ, необхідними йому в практичній роботі, з іншого боку, можливостями сучасних технологій, зокрема технології мультимедіа, спектр можливостей яких у галузі представлення аудіовізуальної інформації дуже широкий[2. 10].
Особливий інтерес для викладачів нині представляють програмні освітні середовища (див рис. 1) розвивального та навчального призначення, в яких спеціальним чином організовується діяльність учнів, результатом якої є не стільки формування знань, умінь, навичок, скільки розвиток і формування певного виду мислення, умінь і навичок здійснення експериментально-дослідницької діяльності, розвиток інформаційної культури.
З метою інтенсивного просування у цьому напрямі є необхідним вивчення досвіду різних ВНЗ. Наприклад, з метою підвищення ефективності навчального процесу і пізнавальної активності студентів у Черкаському державному університеті протягом останніх років для різних дисциплін створюються навчально-методичні комплекси, до складу яких входять:
- навчальні посібники (у друкованому та електронному вигляді);
- навчально-методичні матеріали для забезпечення лекційних, практичних і лабораторних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів (у друкованому та електронному вигляді);
- лабораторний практикум на базі мультимедійного комп’ютерного класу, який передбачає використання програмного забезпечення загального призначення (MS Word, MS Excel), пакету Mathcad, власних навчально-інструментальних програмних засобів;
- банк завдань для самостійного виконання;
- банк тестів для поточного і підсумкового контролю;
- банк даних про інформаційні ресурси в галузі оптимізації в мережі Iнтернет.




Проводиться робота зі створення віртуального навчального середовища та його використання на денній і заочній формах навчання, а також у перспективі і на дистанційній формі навчання[3. 65].
У Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, який займається підготовкою фахівців у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки, вже створене таке навчальне середовище під назвою «Віртуальний університет» (див рис. 2.), сприяючи процесам інформаційно-навчальної взаємодії між студентами, викладачами і засобами ІКТ.




Науковці стверджують, що такий підхід дозволяє підвищити рівень практичних умінь і навичок щодо використання теоретичних знань; підвищити професійний інтерес до дисципліни і мотивацію при її вивченні; активізувати пізнавальну діяльність учнів чи студентів; збільшити частку їх самостійної роботи; навчити застосовувати теоретичні знання для формалізації практичних задач та їх розв'язування за допомогою інформаційних технологій[4. 120].
Інформатизація професійної освіти на нинішньому етапі – це соціально-економічний і науково-технічний процес забезпечення інформаційних потреб учнів, який сприяє найбільш повному та оперативному отриманню і використанню достовірних знань, накопичених і неперервно створюваних людством з усіх предметних галузей прикладної науки і техніки. Цей процес включає в себе доцільно організоване, раціонально пов’язане інформаційне середовище, створене на базі комплексу апаратно-програмних засобів, функціональних автоматизованих робочих місць, об’єднаних у єдину відкриту децентралізовану інформаційно-обчислювальну мережу з територіально розподіленою базою знань.
Висновок. Отже, застосування ІКТ у сфері професійної освіти дозволяє якісно змінити зміст, методи та організаційні форми навчання, що, в свою чергу, створює передумови для максимальної інтенсифікації та індивідуалізації процесу навчання. Разом з тим у процесі передавання частини навчальних функцій комп’ютеру зберігаються традиційні дидактичні засоби для організації навчально-виховного процесу. ІКТ передбачає поєднання своєрідних дидактичних можливостей ПК з традиційними засобами навчання, функції яких на всіх стадіях навчального процесу (презентація навчальної інформації, здійснення процесу викладання і навчання, контролю результатів навчання) суттєво збагачуються, наповнюються новим змістом.
Література.
1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчаль-ному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ: «Освіта України», 2006. – 390 с.
2. Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Комп’ютерні технології для роз-витку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. –К.: Атіка, 2005. – 272 с. – с. 120-134.
3. Ловкий В. Програмне забезпечення навчального процесу у професійній школі / В. Ловкий // Педагог професійної школи:зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 4. – С. 50–55.
4. Норенков И. П. Информационные технологии в образовании / И. П. Норенков, А.М. Зимин. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2004. – 352 с.
Анотація.
У статті розглянуто можливості комп’ютерних та програмних навчальних засобів при викладанні професійно-орієнтованих предметів електрорадіотехнічного профілю у ПТНЗ.
Ключові слова: електрорадіотехніка, інформаційно-освітнє середовище, портал, електрорадіотехнічні дисципліни, ІКТ, професійна освіта.
Аннотация.
В статье рассмотрены возможности компьютерных и программных учебных средств при преподавании профессионально-ориентированных предметов електрорадиотехничного профиля в ПТУ..
Ключевые слова: электрорадиотехники, информационно-образовательная среда, портал, електрорадиотехнични дисциплины, ИКТ, профессиональное образование.
Annotation
The article discusses the possibilities of computer and software training tools in the teaching profession-oriented subjects elektroradiotehnichnoho profile in VET.
Keywords: elektroradiotehnika, information and educational environment, portal, elektroradiotehnichni discipline ICT professional education.