УДК 811.112.2’373.3 А.М. Лиса
Вінниця
Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ МЕНТАЛІТЕТУ У НІМЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЯХ ТА ПРИКАЗКАХ

Постановка проблеми. У епоху глобалізації, інтенсифікації міжнаціональних контактів зростає інтерес суспільства до менталітету й національних характерів народів. Менталітет є загальноприйнятою науковою категорією, яка відображає національну своєрідність культури, притаманний їй тип свідомості, спосіб життя, традиції тощо. На сьогодні існує безліч способів прояву національної специфіки того або іншого народу. Одним із таких способів є фразеологічний склад мови. Істотне розширення фразеологічної проблематики на сучасному етапі розвитку науки про мову, яке відкриває все нові її аспекти, обумовили необхідність звернення до даного мовного явища.
Аналіз попередніх досліджень. Проблема менталітету знаходила своє відображення у працях багатьох дослідників. Так, до сучасних лінгвістів, які досліджують поняття «менталітет» належать: В.А. Маслова, В.В. Васильєв, С.Г. Воркачов, Р.А. Додонов, А.Г. Кравчненко, М.З. Марціяш, С.Г. Тер-Мінасова, Т.С. Мєдвєдєва, О.А. Корнілов, Т.Б. Радбіль, Н.В. Небилиця, О.В. Плебанек, А.В. Фурман, Л.А. Карп’юк та інші.
Віддаючи належне дослідницькій праці вітчизняних та зарубіжних авторів (Я.А. Баран, В.В. Виноградов, В.І. Гаврись, В.І. Забіяка, Л.В. Ковальова, З.Г. Коцюба, H. Burger, W. Fleischer, W. Friederich та інші), сучасні дослідники вимушені визнати, що багато питань в галузі фразеологічної науки понині не знайшли ще свого остаточного вирішення, зокрема, питання про німецькі прислів’я та приказки як спосіб відображення національного менталітету.
Тому метою цієї статті є виявлення особливостей національного менталітету, зафіксованих в німецьких прислів’ях і приказках.
Виклад основного матеріалу. Менталітет – складний феномен. Існує значна кількість визначень даного терміну, у яких наявні дисциплінарні особливості сформульованих дефініцій. Так, розглядаючи «менталітет» як лінгвістичне поняття, Л. А. Карп’юк вказує на те, що особливості менталітету пов’язані з певними стереотипами реагування індивідів та спільнот на соціальні події, стандартні соціальні ситуації, що відбиваються у мові [2, с. 76].
З точки зору філософії О. В. Плебанек відмічає, що менталітет – це особливості (спосіб) колективного мислення й діяльності конкретного історичного суспільства, яке зумовлене своїм етнічним походженням, культурною приналежністю, типом суспільного розвитку й іншими обставинами, що визначають менталітет [5, с. 83 ].
В історичній науці М. В. Попович вважає, що «менталітет» – це результат сукупного впливу умов, механізмів і форм вираження об’єктивної реальності на встановлення універсальних для певної етнокультурної чи соціально-політичної спільноти способів світосприйняття, світовідчуття, світорозуміння та поведінки [6, с. 8].
В руслі культурологічного напряму А. Я. Флієр та М. А. Полєтаєва детермінують менталітет як склад душі, типовий для людей даної культури, тобто це психологічні особливості, які лежать в основі звичаїв та поглядів людей, переважно етнічно та релігійно детерміновані [7, с. 16] .
Звертаючись до якого-небудь конкретного факту детермінації дій конкретними соціокультурними уявленнями індивіда, дослідник дійсно може посилатися на ментальність або менталітет. Таким чином, усі суб’єктивні прояви людської психіки, які ми зазвичай визначаємо як ментальність або менталітет, через їх різноманітність неможливо розглядати в рамках однієї категорії, їх необхідно аналізувати як багаторівневе утворення.
Менталітет, як соціальний феномен, не може функціонувати без взаємозв’язку та взаємодоповненості чотирьох основних компонентів: 1) сукупність архетипів; 2) національний/соціальний характер; 3) картина світу; 4) парадигма поведінки [4, с. 12]. Всі вони діють як самостійні явища і водночас взаємопроникають і тісно взаємодіють один з одним, завдяки чому утворюють так звану систему під назвою «менталітет».
Поняття картини світу бере початок від ідей В. фон Гумбольдта про внутрішню форму мови, з одного боку, і від ідей американської етнолінгвістики, зокрема гіпотези лінгвістичної відносності Сепіра – Уорфа, – з іншого. Учені висунули тезу, що мова відіграє визначальну роль у процесі пізнання, а люди бачать світ по-різному – крізь призму рідної мови. Якщо кожна мова відображає дійсність властивим тільки їй способом, то, цілком закономірно, мови відрізняються своїми «мовними картинами світу» [1, с. 41].
Як правило, специфіку національної мовної картини світу показують на прикладі системи і функціонування лексичних одиниць, характеристики їхньої внутрішньої форми, в якій засвідчено детермінізм лексичної номінації, на прикладі семантичних і словотвірних дериватів, а також на прикладі фразеології. Фразеологізми є частиною лексичного складу мови і займають у ньому окреме місце. Важливо врахувати думку Коцюби З. Г. Вона трактує прислів'я і приказки як особливу групу мовних одиниць комунікативного типу в межах фразеологічного рівня, яка не є однорідною ні за структурою, ні за семантикою, ні за функціями [3, с. 67].
Прислів’я та приказки можна умовно поділити на кілька категорій, що репрезентують:
1. Стосунки між людьми: Der Apfel fällt nicht weit vom Stamm. Den Freund erkennt man in der Not.
2. Людську діяльність: Wie man sich bettet, so schläft man.- Що посієш, те й пожнеш.
3. Людські цінності, чесноти, а також недоліки, в яких розкриваються риси характеру: Das Leben ist kein Kinderspiel – das Leben ist eine Kunst. Die Narren werden nicht alle.
4. Побутові реалії: Mein Haus ist mein Burg. Je mehr Geld, desto mehr Sorgen.
Для аналізу німецьких прислів’їв та приказок був здійснений кількісний аналіз. В межах кожної категорії ми виділили семантичні поля, в основі яких лежить тематична співвіднесеність німецьких прислів’їв та приказок. Наведемо деякі приклади. Щоб охарактеризувати категорію «стосунки між людьми», ми виділили наступні семантичні поля: «батьки і діти», «чоловік і дружина», «дружба», «відносини у трудовому колективі». Найбільш актуалізованими є паремії в межах семантичного поля «дружба» – Dienst ist Dienst, da hilft keine Freundschaft. Fliegen und Freunde kommen im Sommer. і «батьки і діти» – Wie der Vater, so die Buben. Liebe Kinder haben viele Namen.
Категорія «людська діяльність» становить такі семантичні поля: «початок/кінець праці», «працелюбність», «майстерність» і «лінощі». Найбільш частотними є прислів’я та приказки семантичних полів «працелюбність» – Es gibt keinen Vorteil ohne Mühe. Ohne Fleiss kein Preis. і «лінощі» – Müßiggang ist aller Laster Anfang. Wolf im Schlaf fing nie ein Schaf .
Характерними семантичними полями категорії «людські цінності, чесноти, недоліки» є: «єдність», «активність», «лінощі», «поміркованість», «обережність», «неквапливість», «відповідальність», «безвідповідальність», «хоробрість», «страх», «ризик», «ощадливість», «жадібність», «правда», «брехня», «розум», «дурість», «досвід», «недосвідченість», «підступність», «хвастощі», «зарозумілість», «байдужість», «заздрість», «щирість», «індивідуалізм», «слабкість», «сила», «порядок», «вигода», «доброта», «недоброзичливість», «життя», «біда», «щастя», «віра», «надія», «любов», «молодість», «старість», «Батьківщина». Серед усіх німецьких паремій цієї категорії найбільш частотними є паремії наступних семантичних полів: «єдність» – Ein Mann, kein Mann. Vereinte Macht bricht Burg und Strom., «обережність» – Erst besinnen, dann beginnen. Besser umkehren als unrecht gefahren., «неквапливість» – Eilen tut nicht gut. Wer Eile hat, der gehe langsam., «розум» – Zum Lernen ist niemand alt. Durch Erfahrung wird man klug., «досвід» – Alter Fuchs geht nicht zweimal. Es gibt nichts Neues unter der Sonne., «підступність» – Schmeichler - Heuchler. Galle im Herzen, Honig im Mund., «життя» – Leben – heißt streben. Leben ist eine Kunst., «біда» ¬– In der Not schmeckt jedes Brot. Ein Unglück kommt selten allein.
В межах категорії «побутові реалії» було виділено наступні семантичні поля: «матеріальний стан», «гостинність», «дім», «їжа і напої». З перерахованих семантичних полів найбільшу кількість німецьких прислів’їв та приказок ми віднесли до таких: «матеріальний стан» – Je mehr Geld, desto mehr Sorgen. In Geldsachen hört die Gemütlichkeit auf. і «гостинність» – Die liebsten Gäste kommen von selbst. Ungeladener Gast ist eine Last.
Засоби вербалізації особливостей національного менталітету в німецьких прислів’ях та приказках відзначаються варіативністю структур, переважають розповідні неозначено-особові речення, що мають значення узагальнення, напр.: Sie sind von einem Schlage. Sie sind ein Herz und eine Seele. Den Freund erkennt man in der Not. У німецькій пареміології явно виражені фразеологічні варіанти – Beharrlichkeit überwindet alles. Geduld überwindet alles., або фразеологічні синоніми для підсилення і додаткового наголошування на якомусь явищі – Schöne Worte machen den Kohl nicht fett. Von Worten wird die Nachtigall nicht satt.
Було виявлено, що опрацьовані паремії німецької мови за лексичним складом містять числа «один» – Ein Mann ist kein Mann., що має значення єдності, цілісності, колективної взаємодії, а також є образом початку, первинності і навіть індивідуалізму; число «два» має значення невизначеності, подвійності – Zwei Bären vertragen sich nicht in einer Höhle.; число «три» має символічне значення завершеності і повноти – Mit drei worten in drei worten.; числа «сім» і «дев’ять» є символами традицій під час свят – Wenn Sie einen Spiegel zerbrechen, dann haben Sie 7 Jahre Pech. Alle Neune!; число «сто», що означає «велика кількість» – Hundert Schläge auf fremdem Rücken sind nicht viel.
Частина німецьких прислів’їв та приказок містить у собі модальне дієслово müssen – Wer den Gaul mietet, muß ihn auch füttern., що вказує на обов’язковість, необхідність, а також sollen, яке має значення «наказ», «порада» ¬– Man soll nicht Trübsal blasen.
Частотністю вживання в німецьких прислів’ях та приказках відзначилися зооніми: домашні улюбленці (Hund, Katze), свійські тварини (Schwein, Ochse, Pferd, Kuh), дикі тварини (Wolf, Fuchs, Hase, Bär), напр.: Такі зооніми пов’язані із способом ведення домашнього господарства німцями, організації праці, а також вказують на тісний зв’язок людини з тваринним світом – Er sitzt auf seinem Geld wie der Hund auf dem Heu. Man kann von Ochsen nur Rindfleisch erwarten. Ein Wolf beschreit den anderen nicht.
Етнореалії «Pfennig», «Groschen», «Taler», «Fettnäpfchen», «Korb», «Puppen», «Milch», «Honig», фітоніми «Wald», «Kohl», «Weizen», топоніми «Elbe», «Meissen» позначають особливості природно-географічних умов, економічного життя, особливостей побуту та традицій існування німецького етносу – Bis dahin lauft noch viel Wasser in die Elbe herunter. Der Wald hat Ohren, das Feld hat Augen. Sein Weizen blüht. Er dreht jeden Pfennig dreimal um. Вei ihm ins Fettnäpfchen treten. Bis in die Puppen bleiben.
Висновки. Отож, трактування поняття «менталітет» є неоднозначним. У науці склалися кілька підходів до визначення його змісту. Однак виявленні упродовж дослідження загальні ознаки цього явища свідчать, що менталітет – це інтегральна характеристика людей, які знаходяться в окремій культурі, яка дозволяє описати своєрідність бачення цими людьми навколишнього світу та пояснити специфіку їх реагування на нього; він є історично сформованим «кодом» поведінки людей, певного співтовариства і функціонує у мовній картині світу. Прислів’я та приказки – фрагмент мовної картини світу. Вони виникають не стільки для того, щоб описувати світ, скільки для того, щоб його інтерпретувати, оцінювати і виражати до нього суб'єктивне відношення.
Узагальнюючи аналіз німецьких паремій шляхом опису семантичних полів та засобів вербалізації особливостей німецького менталітету у досліджуваних прислів’ях та приказках, ми виділили такі риси національного менталітету німців: бажання до творчої діяльності, грунтовність, любов до порядку, тісні родинні зв’язки, сильне почуття патріотизму, відокремленість від інших, самостійність, індивідуалізм, активна праця, відповідальність, норовливість, обов’язок, цінування життя, порядок, помірність, стриманість, ощадливість/жадність, доброта, щирість, сила, раціональність, дотримання традицій. Засуджуються лінощі, поспіх, безвідповідальність, підступність, хвастощі, заздрість, брехня, дурість.
Література:
1. Голубовська І. О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу / І. О. Голубовська // Мовзнавство. – 2002. – № 4-5. – С. 40-47.
2. Карп’юк Л.А. Основні підходи до розуміння менталітету сучасними вченими / Карп’юк Л.А. // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 6. – С. 76-83.
3. Коцюба З. Г. Паремійні фонди мов як контамінація різночасових міжкультурних світоглядних нашарувань / З. Г. Коцюба. – Д.: Мовознавство. – 2008. – 103 с.
4. Лисиченко Л.А. Мовна картина світу та її рівні / Л.А. Лисиченко / Збірник Харківського історико-філософського товариства: Нова серія. – Том 6. – Харків, 1998. – С. 134.
5. Плебанек О.В. Ментальность как научная категория / О.В. Плебанек // Ментальность этнических культур: материалы международной научной конференции. – Санкт-Петербург, 2005. – С. 7-8.
6. Попович М. В. Проблеми теорії ментальності / М.В. Попович, І.В. Кисляковська, Н Б. Вяткіна та ін. – К.: Наукова думка, 2006. – 403 с.
7. Флиер А. Я. Тезаурус основных понятий культурологии / А.Я. Флиер, М. А. Полетаева. – М. : МГУКИ, 2008. – 284 с.

В статті здійснюється спроба показати багатовимірність поняття «менталітет» й окреслити поняття «мовна картина світу» та виявити специфіку її відображення. Особлива увага приділяється з’ясуванню особливостей прояву менталітету в пареміях та описанню засобів вербалізації особливостей національного менталітету у німецьких прислів’ях та приказках.
Ключові слова: менталітет, мовна картина світу, прислів’я, приказка.

В статье осуществляется попытка показать многомерность понятия «менталитет», а также определить понятие «языковая картина мира» и выявить специфику ее отображения. Особое внимание уделяется выявлению особенностей проявления менталитета в паремиях и описанию средств вербализации особенностей национального менталитета в немецких пословицах и поговорках.
Ключевые слова: менталитет, языковая картина мира, пословица, поговорка.

The attempt to show the multidimensionality of the concept of «mentality», to define the term «linguistic world-image», and to discover the specificity of its display is made in this article. Particular attention is paid to the clarification of mentality manifestation features in provebs and to the description of the means of verbalization of the national mentality features in German proverbs and sayings.
Key words: mentality, linguistic world-image, proverb, saying.