УДК 377.35 Л. Н. Зельман
м. Львів, Україна

Основні чинники розвитку професійно-технічної освіти сфери обслуговування в сучасних умовах
Постановка проблеми. В умовах незалежності України відбувається модернізація та реформування системи професійно-технічної освіти відповідно до проблем сьогодення, що пов’язано з підвищеними вимогами до підготовки висококваліфікованого працівника широкого профілю, ринком праці, соціально-економічним становищем суспільства тощо.
Реформування системи професійно-технічної освіти, яке розпочалося ще на початку 90-х рр., спричинене такими чинниками: спад виробництва, обмежування фінансування закладів професійно-технічної освіти, демографічні процеси; недосконалість законодавчих актів і нормативних документів, що врегульовують діяльність цієї ланки освіти; недосконалість порядку формування державного замовлення на робітничих кадрів у системі професійно-технічної освіти; дисбаланс між ринком праці та ринком освітніх послуг; відставання змісту професійно-технічної освіти, що відбуваються в суспільстві та економіці; зміна типу економіки в Україні та перехід до ринкових відносин (інтеграція України до Європейського союзу), нові вимоги до кваліфікації робітників.
Система професійно-технічної освіти незалежної України змінювалася відповідно до історичних умов. У зв’язку з сучасними вимогами ринку праці збільшилася кількість професій сфери обслуговування, які здійснюють діяльність у багатьох сферах, а саме: побутове обслуговування, роздрібна торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансові послуги, соціальне забезпечення населення, медичне обслуговування та інше.
Аналіз попередніх досліджень. Дослідження пов’язані з розвитком професійної підготовки кваліфікованих працівників сфери обслуговування в професійно-технічних навчальних закладах здійснили такі науковці: Г. П. Васянович, С. М. Вдович, А. В. Литвин, Н. Г. Ничкало, Н. М. Радіонова В. О. Радкевич, Л. А. Руденко, С. О. Сараєва та ін. Проблему розвитку професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери обслуговування розглядають на дисертаційному рівні такі науковці: Н. Д. Вінник («Розвиток особистісно-професійних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі підготовки до діяльності в сфері послуг»), І. Я. Жорова («Формування професійних здібностей майбутніх кваліфікованих робітників сфери обслуговування у професійно технічних навчальних закладах»), Н. В. Котляревська («Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища»), І. М. Матійків («Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування»), І. В. Довженко («Формування культури україномовного спілкування у майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування») та ін.
Мета статті – проаналізувати основні чинники, які спричинили зміни в розвитку підготовки кваліфікованих робітників сфери обслуговування в професійно-технічних навчальних закладах.
Виклад основного матеріалу. Сфера обслуговування має забезпечувати комфортне життя населення. Л. А. Руденко зазначає, що сфера обслуговування сягає ще Стародавньої Греції, а саме професія перукаря, яка успішно розвивалася згодом у часи Середньовіччя та Відродження. Професії шевця та кравця також є дуже давніми. Перші кравецькі майстерні з’явилися в Греції ще в III ст. до н.е. [5; с.17]. На сучасному етапі розвитку економіки підвищується попит на якісні послуги. Суспільство потребує конкурентоспроможного працівника сфери обслуговування для забезпечення належного рівня обслуговування населення.
У незалежній Україні навчальні заклади готують конкурентоспроможних кваліфікованих робітників сфери обслуговування. Враховуючи зміни на ринку праці, в училищах відкрито нові професії: офіціант, бармен, буфетник та ін. Триває робота щодо підготовки робітничих кадрів з інтегрованих професій і спеціальностей. Збільшується кількість майбутніх працівників сфери обслуговування, які, поряд з основною професією, отримують дві та більше споріднених професій (швачка, кравець, закрійник; бармен, офіціант; кухар, бармен та ін.), а це підвищує конкурентоспроможність і мобільність майбутніх фахівців на ринку праці.
Сучасність вимагає від професійної освіти мобільного випускника, що здатний швидко адаптуватися до нових умов виробництва. «Сфера обслуговування є особливим видом людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб клієнта через надання йому послуг. Воно характеризується високою динамічністю і чисельністю різних за змістом та емоційною напруженістю контактів» [5; с. 206]. Компетентний працівник сфери обслуговування – це фахівець, який уміє ефективно застосовувати свої професійні знання в нових соціально-економічних умовах. Професійні якості сприятимуть удосконаленню конкурентоспроможності та висококваліфікаційності майбутніх робітників сфери обслуговування на ринку праці.
Підготовка майбутніх кваліфікованих робітників, а саме сфери обслуговування, посідає важливе місце в системі професійно-технічної освіти. Саме ця сфера потребує державного регулювання більшою мірою, ніж ринки інших товарів. Найчастіше державне втручання у функціонування ринку послуг викликається не тільки економічними, але й політичними та соціальними причинами. Європейські країни важливого значення надають вирішенню проблем професійної підготовки, тому вдосконалення системи професійно-технічної освіти та зміна законодавчих актів наближає нас до підвищення якості освіти європейського рівня.
Р. С. Гуревич виділяє такі головні завдання профтехосвіти в нових соціально-економічних умовах:
1. Забезпечення високого рівня загальної, загальнотехнічної й професійної (спеціальної) освіти учнів ПНТЗ.
2. Підвищення професійно-технічного рівня майбутніх робітників як складової частини загального культурно-технічного рівня.
3. Виховання учнів ПТНЗ у процесі оволодіння професією, якою передбачається побудова навчально-виховного процесу на засадах демократизації й гуманізації стосунків між педагогами й учнями [2; с. 18].
Враховуючи соціально-економічні та суспільно-політичні процеси, які відбуваються на початку ХХI ст. в нашій державі, уряд України постійно вдосконалює нормативно-правове законодавство професійно-технічної освіти. Так у 2007 р. була прийнята Постанова «Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах». Цей перелік містить понад 2500 професій, які поділяються на такі групи:
– технічні службовці;
– працівники сфери торгівлі та послуг;
– кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства,
риборозведення та рибальства;
– кваліфіковані робітники з інструментом;
– робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за
роботою технологічного устаткування, складання устаткування та
машин [4].
Сучасні техніко-технологічні зміни, які невпинно впливають на навчання у професійно-технічних навчальних закладах, вимагають від майбутнього кваліфікованого працівника сфери обслуговування докорінно нових знань. Згідно з Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. (від 25 червня 2013 р.), метою є підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства й економіки, а одним із основних завдань – підвищення якості освіти на інноваційній основі. Як передбачено в документі, головним у розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу. Запропоновано такі заходи: оновлення комп’ютерної техніки, створення електронних підручників, створення електронних бібліотек, створення системи дистанційного навчання, доступ навчальних закладів до світових інформаційних ресурсів та ін. [3].
Розвиток професійно-технічної освіти, як зазначено в «Білій книзі», спрямований на забезпечення відповідності рівня і якості кваліфікованого робітника вимогам роботодавців та забезпечення економіки у висококваліфікованих працівниках. Забезпечення таких умов та вдосконалення системи професійно-технічної освіти здійснюється за таких умов: визначення напрямів розвитку професійно-технічної освіти з метою забезпечення працівниками певних професій і кваліфікації, які відповідають вимогам сьогодення; забезпечення взаємозв’язку ринку освітніх послуг і ринку праці; розроблення державних навчальних стандартів, що відповідають вимогам розвитку економіки; підготовки працівників за новими перспективними професіями, удосконалення чинного та створення нового законодавства, підвищення ефективності управління, досягнення нової якості і результативності професійно-технічної освіти, підвищення соціального статусу і професіоналізму педагогічних працівників, створення єдиного відкритого інформаційного простору, поглиблення міжнародної співпраці [1; с. 189].
Висновки. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається модернізація професійно-технічної освіти. У зв’язку з соціально-економічними та суспільно-політичних змінами, які відбулися в кінці ХХ на початку ХХI ст., ринок праці потребує висококваліфікованих працівників сфери обслуговування, а техніко-технологічні зміни змушують змінюватися систему професійно-технічної освіти. Проаналізовані нормативно-правові акти у сфері професійно освіти свідчать про підвищення якості освіти.

Література
1. Біла книга національної освіти України ̸ Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл [та ін.] ; заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН України. К. : Інформ. Системи, 2010. – 242 с.
2. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних навчальних закладах : автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. / Р. С. Гуревич. – К.: Ін-т педагогіки і психології проф. освіти НАПН України, 1999. – 42 с.
3. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки: від 25 червня 2013р. № 344 ̸ 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
4. Про затвердження Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах : від 11 вересня 2007 р. N 1117 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1117-2007-%D0%BF/page
5. Руденко Л.А. Формування комунікативної культури майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійно-технічних навчальних закладах : монографія ̸ Лариса Анатоліївна Руденко. – Львів : Піраміда, 2015. – 342 с.

Анотація. Зазначено основні тенденції, що відбувалися в економіці України і мали вплив на реформування професійної освіти. Наведено основні нормативно-правові документи, які впливали на розвиток навчальних закладів. Обґрунтовано вплив цих змін на розвиток системи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників сфери обслуговування.
Ключові слова: професійно-технічна освіта, сфера обслуговування, кваліфікований робітник, нормативно-правові документи.

Аннотация. Указаны основные тенденции, происходившие в экономике Украины, которые повлияли на реформирование профессионального образования. Приведены основные нормативно-правовые документы, которые влияли на развитие учебных заведений. Обосновано влияние этих изменений на развитие системы профессиональной подготовки будущих квалифицированных работников сферы обслуживания.
Ключевые слова: профессионально-техническое образование, сфера обслуживания, квалифицированный рабочий, нормативно-правовые документы.

Annotation . The main trends that have taken place in the economy of Ukraine and the impact on the reform of vocational education are mentioned. The main regulatory and legal documents that influenced the development of educational institutions are produced. The effect of these changes on the development of professional training of future skilled service workers is proved.
Keywords: vocational training, services, skilled workers, normative-legal documents.