Авраменко Мар’яна Михайлівна,

Стратегічне планування місцевим розвитком як реалізація нової державної політики в системі публічної влади

Виклад основного матеріалу: Вступ. Сьогодні держава знаходиться на новому рівні розвитку, який став можливий не лише за допомогою співпраці з Європейським Союзом, а й завдяки зусиллям українських політичних сил та органів влади усіх рівнів. Але для повноцінного існування кожної держави необхідні розроблені стратегії публічної влади. Крім цього, розуміючи, що органи місцевого самоврядування сьогодні потребують особливої уваги та вимагають від держави і регіонів особливої підтримки, з метою проведення децентралізації на законодавчих підставах. Тому для того, щоб розв’язати всі сформовані проблеми та визначити нові системи публічної влади для місцевого розвитку та створення нової державної політики необхідно переглянути теоретичний аспект із врахуванням стратегічних відносин та планування.
Постановка задачі. Основна мета є проведення аналізу та дослідження публічної влади, як елемента розбудови нового стратегічного механізму для органів місцевого самоврядування.
Результати. Для підготовки відповідних стратегічних планів в реалізації нової державної політики в системі публічної влади необхідні нові альтернативні методи управління. Тому потрібно здійснювати пошук нових альтернативних методів управління для побудови нового стратегічного планування на державному, регіональному та місцевому рівні. Крім цього, у процесі підготовки стратегічних планів і стратегій публічної влади потрібно врахувати європейський досвід проведення децентралізації. Для цього додатково розглянути перспективні плани об’єднання територіальних громад, як новий шлях до співпраці місцевих органів влади та територіальних громад на законодавчих підставах.
Актуальність даного напрямку вимагає від зарубіжних та вітчизняних науковців додаткових досліджень, з метою визначення нових стратегічних та пріоритетних напрямів місцевого розвитку, пошуку нових систем публічної влади у реалізації нової державної політики, побудові нових механізмів стратегічного планування на місцевому рівні.
Виділяють наступних зарубіжних вчених: М.Джексона, Д.Карра, К.Снайдера Д.Вілсона, С.Гесса та вітчизняних науковців, зокрема: Авер’янова В.Б., Бакуменка В.Д., Бутка І.П.,Вакуленка В.М.,Грицяка І.А., Іванової Т.В., Куйбіди В.С., Лебединської О.Ю., Мамонової В.В. та інших не менш відомих вчених.
Отже, визначено, що стратегічне планування – це комплексний план розвитку міста, який має визначені цілі, завдання і дії відповідно до стратегії міста, яка може доповнюватись додатковими стратегіями: інновацій, публічної влади, стратегією ризиків та інших не менш важливими.
Публічна влада є соціальним явищем, якій для функціонування притаманні набрання різних її форм в залежності від соціальної сфери. Суб’єктами публічної влади є суспільство, громадські організації і громадяни країни.
Поняття “публічна влада” означає наступне - це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблене на основі спільного інтересу [1,с.72].
Для того, щоб вийти на оперативний стратегічний простір дії для країни означає змінити політичну систему і урізноманітнити процеси стратегічного планування:
1. описати Конституції новий тип влади – стратегічну владу та створити де-факто інституційне стратегування;
2. розробити публічну загальнонаціональну стратегію та узгодити її змістовно з інституційним стратегуванням;
3. перейти до трьохрівневої стратегії, запровадивши окрім публічного та інституційного – також ще й елітне стратегування [2,с.8].
Крім, цього нова державна політика повинна враховувати особливості соціально-економічного розвитку кожного регіону та міста, з метою їх належної співпраці у всіх стратегічних та запланованих питаннях.
В Україні проводяться різноманітні напрями роботи, з метою підтримки її належного соціально-економічного стану. Пропонується, як один із варіантів створення нової стратегічної системи на основі розробки стратегій публічної влади, які допоможуть не тільки політичним силам, а й органам влади орієнтуватись у свої подальших діях для соціально-економічного розвитку міст. Додатково надасть змогу краще погоджувати всі стратегічні питання з територіальною громадою.
Для вирішення таких складних питань, як розвиток публічної влади та побудови нової державної політики на її основі потребує створення дієвого механізму, який би виконував одночасно функції планування та стратегічні завдання. Це дасть змогу забезпечити рівномірним обсягом фінансування на різні потреби на законодавчих підставах, за європейським досвідом та допоможе органам влади більш тісно співпрацювати з громадою для подальшого розвитку міст відповідно до стратегічних планів та міських програм. Крім цього, створить належні умови для проведення децентралізації.
Але треба врахувати, що влада, розвиваючись у соціальному середовищі, обмежена, на наш погляд, двома основними формами: владою приватною та владою публічною. Такий поділ влади обумовлений принциповою відмінністю суспільних відносин, які виникають, з одного боку, у системі “людина-людина” та, з іншого, – у системі “людина-держава”. Кожній з названих систем, відповідно, характерна і власна форма влади, порядок реалізації якої вимагає відповідного унормування, яке реалізується через норми, відповідно, приватного та норми публічного правах [3,c.3].
Треба розуміти, що процес впровадження стратегічного планування навіть на всіх рівнях органів влади вимагає від них постійної роботи у даному напрямку. Як показує досвід, що це не легкий процес та вимагає багато часу та праці. Однак кінцевий результат вартий цього затраченого часу та сил.
Створення належної співпраці органам влади з громадськістю – це велика робота та мистецтво, що теж вимагає не одного року праці місцевих управлінців. Тому для такої співпраці між громадою та органами влади, з метою виконання стратегічних завдань потрібна спільна стратегія (стратегічний документ). Цей документ повинен бути побудований відповідно до місцевого розвитку відповідати навіть майбутньому розвитку. Це можна досягти, якщо налагодити співпрацю з громадськістю, але не завжди ті пропозиції, які надає громадськість є необхідними на даний час бо не мають законодавчих підстав. І крім цього існує питання обмежених фінансових ресурсів та інші проблеми.
Як один із напрямів, який допоможе змінити старі процеси управління органів місцевого самоврядування повинна стати децентралізація та добровільне об’єднання територіальних громад.
Децентралізація базується на принципі субсидіарності − одному з основоположних принципів Європейського Союзу, згідно з яким спільнота вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на нижчих рівнях [4,с.5]. Від успішності проведення децентралізації залежить подальше існування цих органів влади.
Даний шлях не легкий та вимагає від управлінців органів місцевого самоврядування відповідної професійної підготовки (не виключається залучення незалежних зарубіжних експертів (консультативна допомога), вітчизняних організацій чи інститутів) для налагодження таких механізмів із залученням до неї громадськості та громадських зв’язків тощо.
Тому роль стратегічного планування на місцевому рівні має велике значення, адже це допомагає відтворити належні механізми “органів влади місцевого самоврядування – організацій міста - громадськості”. Надасть можливість побудувати стратегію публічної влади на місцевому рівні, а це відповідна довіра мешканців міста до органів місцевого самоврядування, збільшення шансів прийняття стратегічно важливих рішень для соціально-економічного і культурного розвитку міста. Враховуючи таку схему роботи буде будуватись і реалізовуватись нова державна політика за європейським досвідом та на законних підставах.
Стратегія публічної влади – це складна стратегія, яка охоплює всі політичні сили та має взаємопов’язаний механізм державної влади, влади місцевого самоврядування і громадських зв’язків.
Здійснення такої стратегії пов’язане з низкою ризиків, що потребують врахування при плануванні основних етапів здійснення реформи та додаткових заходів гарантування керованості адміністративних процесів і забезпечення основних потреб громадян.
Висновки. Провівши відповідну дослідницьку роботу, з метою вивчення стратегічних процесів на рівні міст і потенційно можливих шляхів вирішення проблем для нової системи публічної влади, спільної роботи між органами місцевого самоврядування та держави на умовах розвитку стратегічного планування визначено ряд важливих моментів. З’ясовано, що стратегічне планування необхідний інструмент роботи на місцевому рівні, адже планує подальший розвиток стратегічних відносин і організовує роботу органів місцевого самоврядування з громадськістю.
Список використаних джерел:

1. Шляхи реформування місцевої публічної влади в Україні/Калиновський Б.//Вісник Центральної виборчої комісії - 2008р. - №4 (14) – с.68-72.
2. Популярно про стратегію та стратегування. Що таке публічна стратегія?/Дацюк С.// Українська правда - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/datsuk/4745db12d7fe1/view_print/;
3. Категорія “Публічна влада” у сучасній інтерпретації: нотатки до наукової дискусії/ Михайло Вільгушинський// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/avramenko/Downloads/Nzizvru_2013_3_4.pdf;
4. Добровільне об’єднання територіальних громад − позитивні зміни у сфері децентралізації влади /Дем’яненко Л.// Центр досліджень соціальних комунікацій СІАЗ НЮБ ФПУ [Електронний ресурс] – Режим доступу :http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=968:rozvitok-teritorialnikh-gromad&catid=8&Itemid=350;